Використання методів ейдетики в початковій школі

ВСТУП

Школа — це модель суспільства. Саме від якості шкільного навчання залежить збагачення культурних цінностей. Стрімкий розвиток усіх сфер суспільного виробництва зумовлює збільшення обсягу та підвищення складності навчальною матеріалу практично з усіх шкільних дисциплін. Тому реформування загальної освіти супроводжується введенням нових спеціальних форм організації пізнавальної діяльності, які мають конкретну мету – створити такі умови навчання, за яких би кожен учень успішно навчався, розвивав   свій   інтелект   і   був   готовим   до   творчої самореалізації.

Розвиток  науки   і   техніки   сприяв   появі   нових   форм   навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. Змінилася і роль учителя з авторитарного транслятора готових ідей на коригування ним інтелектуального   і   творчого   потенціалу   учнів.

На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приді­ляється технологіям, які б сприяли розвитку особистості учня і роби­ли б процес навчання цікавим та ефективним.

Однією з таких технологій є ей­детика. Впровадження ейдетичних методів і прийомів сприяє підви­щенню ролі розвивального аспекту навчання, що своєю чергою веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно комфортно та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх зді­бностей. Використання ейдетичних прийомів сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отри­ману інформацію. Тож учні мають можливість відчувати себе впев­нено у вирі інформації, яку вони отримують під час навчання.

Методи ейдетики спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.  Адже завдяки їй учень стає активним учасником процесу навчання.  

Методи ейдетики допомагають готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При  запровадженні   цих  методів  знання   засвоюються  набагато краще, адже вони розраховані  не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її вирішення.

Розділ І.                    Методи ейдетики

1.1 Що таке «ейдетика»? «Ейдос» — з грецької — образ, а ейдетизмом називають вміння кожної людини уяв­ляти будь-що: від улюбленого тістеч­ка та борщу до фізичних і хімічних про­цесів, що відбуваються на Сонці.

Ейдетика — сучасний розділ при­кладної психології, що займається дослідженням цієї дуже цікавої здібності (до речі, до цього здатні не тільки люди, а й тварини).

«Школа Ейдетики» — впорядкова­ний набір методів і вправ, що допо­магають оволодіти осмисленим вико­ристанням своєї уяви для відтворен­ня будь-якої інформації. Автором «Школи Ейдетики» є Ігор Матюгін, док­тор педагогічних наук, професор Ро­сійської Академії Енциклопедій.

1.2 Найважливішим завданням системи освіти є підготовка людини до активної діяльності у різних сферах життя суспільства.

Багатьох педагогів хвилює проблема: як найкраще навчати дитину? На перших етапах навчити основ математики, мови, розвинути и мовлення, пам'ять, мислення та уяву.  Під час навчання вчитель стикається з багатьма проб­лемами:

—       з яким поняттям варто ознайомити дитину, якими шляхами це можна зробити в залежності від її можливос­тей та бажання;

—       у кожної дитини свій стиль пізнання навколишнього. Виникає необхідність врахування різниці в розвитку мис­лення, пам'яті, уваги учнів класу.

Цю важку роботу зробити цікавою значно легше у грі, створюючи, складаючи разом (вчитель та учні) казку, ілюстровану виразними веселими малюнками (спочатку в уяві, а потім самостійно намальовану вчителем, учнями, учнями разом з батьками), подану в цікавій формі, пов'яза­ну з життям та інтересами дітей. Вчителеві треба спря­мовувати роботу думки дітей, інтуїції, уяви на пошук об­разів. Це дозволяє урізноманітнити діяльність школярів, пробудить їхню активність, викликає зацікавленість тим, що вивчається на уроці.

Під час роботи над творчим завданням, розширюється коло залучених людей: вчитель працює самостійно, вчитель працює з учнями, учень — самостійно, учень — з батька­ми, вчитель — з батьками. Йде спільна робота вчителя, дитини та батьків.

Для цього, на мою думку, доречно використати методи ейдетики, які пробуджують активну розумову діяльність кожної дитини, зацікавленої самим процесом навчання, а також надають учневі «інструмент» для швидкої актив­ної обробки навчального матеріалу, його запам'ятовування та миттєвого згадування у потрібний час.

Мета методів ейдетики полягає в тому, щоб створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть методів ейдетики полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні – рівноправні суб’єкти навчання. В результаті організації навчальної діяльності за таких умов створюється атмосфера взаємодії, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу.

    У навчанні дітей використовуються ейдетичні прийоми на роках математики і використовують їх для:

-       кращого розуміння, суті математичних понять,

-       закономірностей між величинами,

-       для запам'ятовування назв компонентів математич­них дій,

а на уроках мови для:

-       запам'ятовування певних мовних правил,

-       розвитку фонетичного слуху,

-       розвитку мовлення.

Традиційно пропонується учням вивчити матеріал у певному обсязі і пояснюється як це зробити.  Учень може сам обирати потрібний йому метод - «інструмент» для обробки інформації, зручний особисто для нього, при цьому постійною є його розумова діяльність. Не важливо, як ди­тина буде вчити, важливим є досягнення кінцевого резуль­тату - інформація, яку запам'ятав.

Спочатку уроки проходять важко, підготовка до них забирає багато часу. Але згодом все владнається. Велику теоретичну і практичну допомогу у використанні ейдетичних технологій на уроках надають газети „Розкажіть онуку” та  „Початкова освіта”.

Школою ейдетики зібрані і систематизовані, удосконалені 27 методів. Збільшена кількість їхніх варіантів викладачами та слухачами Університету економіки і права КРОК факультету додипломної освіти м. Києва)

Це методами: послідовних асоціацій, зв'язаних асоціацій, фонетичних асоціацій, співзвучності, оживлення, входження, образного мислення, образних гачків, тощо.

1.3   Таємниці «Школі Ейдетики»[1, с. 7].

Таємниця – це не те, що приховане або не висловлене вголос...

Таємниця – це те, про що ми не думали, не чули та не цікавились...

Таємниця перша: уявляйте все, що маєте згадати. Коли ви або ваша дитина дивитеся кіно, читаєте казку чи детек­тив, ви не запам'ятовуєте, що було на початку, а добре усе пам'ятаєте — тобто уявляєте, навіть якщо це серіал.

Таким самим «серіалом» може стати будь-який урок у школі, де актором та ре­жисером є вчитель, або сторінки підручника. Вчитель   перетворює урок   у цікаву виставу. Веселий урок — це величезне досягнення. Людина, яка посміхається, не напру­жена, її думка, уява та пам'ять активно сприймають інформацію і готові відтво­рити ці знання у будь-який момент.

Таємниця друга: не напружуйтеся, сприймаючи інформацію, посміхайтесь від задоволення, що це вам дається з кожним разом легше та ефективніше.

Не лякайтеся складності інформації та не лякайте оточуючих.

Таємниця третя, найважливіша: ми, незалежно від нашого бажання, запам'я­товуємо усе, що бачимо, чуємо та відчу­ваємо. А пригадуємо і, відповідно, знаємо те, що пройшло крізь нашу уяву яс­кравою та цікавою подією. Знаємо тоді, коли відчули задоволення від оволодіння цією інформацією, коли разом з уявою та інформованістю прийшло розуміння та вміння використовувати на­буті знання. Наша чудова пам'ять, що не знає вто­ми, з народження (дехто стверджує, що і раніше) фіксує та дає можливість скори­статись усім, що з'являється у просторі, який ми сприймаємо. Тому й створюють­ся та впроваджуються чудові технології, що дозволяють змалечку навчити дити­ну читати та рахувати.

Про це добре знають небайдужі бать­ки та бабусі, які щодня фіксують неви­мушені досягнення своїх вихованців. Якщо одно-дворічна дитина бачить на оточуючих її предметах написи їх назв, читання стає автоматичним умінням.

На жаль, таким самим автоматичним вмінням стає і агресивне ставлення до оточуючих, приклади якого щодня ди­тина бачить по телевізору, чує від батьків, а пізніше активно пізнає у комп'ютер­них іграх.

Таємниця четверта: наша уява прогно­зує, провокує та визначає нашу поведін­ку і ставлення до навколишнього світу.

Якщо дитина змалку від авторитет­них для неї вихователів чує, що вона дур­на, нетямуща і так далі, то, завдяки своїй уяві, зовнішньою поведінкою та ставлен­ням до своїх можливостей вона повністю відповідатиме тій ролі, яку спровокува­ли дорослі.

Величезна кількість інформації, яку під час ігор відтворює дитина, обумов­лює легкість сприйняття шкільного ма­теріалу. Навчання перетворюється у гру з неодмінно позитивним результатом.

Таємниця п'ята: обов'язкова участь батьків у процесі опанування методикою.   Чомусь батьки вважають, що їхня дитина така сама, як і вони. І якщо вони були відмінниками, то дитина автоматич­но повинна проявляти відповідні якості. Або якщо у шкільному досвіді батьків були негаразди, то й дитину потрібно стимулювати так само, як це траплялось у їхньому дитинстві.

Таким чином виявляється, що бать­ки різні, а результат — однаковий.

 Нервують дорослі, нервує школяр, вчитель фіксує відсутність успіхів, розк­ручуючи конфлікт та ставлячи «діагнози» дітям і батькам. Чим це закінчується (або не закінчується) — ми добре знаємо.

Тому «Школа Ейдетики» рекомендує, а у більшості випадків і примушує батьків на рівні з дитиною опановувати вміння правильно користуватися пам'яттю, співпрацювати у навчанні і взагалі вста­новити дружні стосунки. Бо більшість батьків відчувають себе «начальниками» над дитиною, втрачають контакт, а потім дуже дивуються, чому вона розв'язання своїх проблем шукає поза домівкою.

Розділ ІІ      Використання методів ейдетики на уроках

 2.1  Умови використання методів ейдетики.

На практиці вчителі початкових класів недостатньо уваги приділяють ролі учня на уроці. Більшість дітей залишаються на уроці пасивними і ця пасивність спостерігається протягом багато років шкільного навчання. Вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня може використання ейдетичної технології. Для цього потрібно створити такі умови взаємодії, які б психологічно мотивували в учнів потребу висловлюватися щиро і безпосередньо.  Існує  низка умов, які учителеві треба врахувати, при впровадженні методів ейдетики, а саме:

-         виділити час та забезпечити можливості для застосування ейдетичних прийомів;

-         дозволити учням вільно розмірковувати;

-         приймати різноманітні ідеї та думки;

-         сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

-         забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від негативної оцінки;

-         підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати свої судження;

-         цінувати міркування учнів   

Це дає вчителям можливість:

-         активізувати мислення;

-         формувати цілі навчання;

-          залучати учнів до плідного обговорення;

-         мотивувати навчання учнів;

-         активно залучати учнів до навчального процесу;

-         стимулювати зміни, міркування про здійснену роботу;

-         розкрити різні точки зору;

-         допомагати учням ставити в, прояви мислення;

-         забезпечити обробки інформації.

Учнів треба вчити на двох рівнях:

1.     необхідно опрацьовувати  зміст, тобто предметний матеріал;

2.     необхідно, щоб учні оволодівали процесом учення, засвоєння змісту.

Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні перетворюються на особистостей, здатних упродовж всього життя відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння та навички

2.2         Використання методів ейдетики на уроках.

На уроках української мови  за вимогами програми початкової освіти дитина повин­на вивчити напам'ять певну кількість різножанрових творів, запам'ятати правопис певної кількості словнико­вих слів.

СЛОВНИКОВІ СЛОВА   ( 3 клас)

Мета: удосконалювати навич­ки написання словникових слів; розвивати

зв'язне мовлення, уваж­ність, спостережливість, зорову пам'ять, творче

мислення; вихову­вати культуру мовлення.

Обладнання: малюнки із зобра­женнями словникових слів.

Метод послідовних асоціацій - швидко створити асоціації на кожну одиницю

інформації і зв'язати їх у серію послідовних асоціацій,  відтворити уявний малюнок.

Оголошення теми.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива,

Як їх почує!... — писав Т.Шев­ченко.

А ось у деяких дітей серце не ожива, а завмира, коли вони чують термін «словникові слова».

—Що означає цей термін?

—Чому завмирає серце?

—Щоб ваше серце не завмирало, сьогодні на занятті ми потре­нуємось запам'ятовувати написан­ня словникових слів за допомогою спеціальних малюнків.

            Розвиток і закріплення знань.

1. Учитель показує малюнок.

2. Учні називають слово, знахо­дять букву, яку слід запам'ятати.

3. За допомогою асоціативного зв'язку учні пов'язують це слово з
наступним (складають розповідь).

4. Учні записують слова у від­повідному порядку, підкреслюють букву, що слід запам'ятати.

5. По черзі учні називають сло­во і букву, пригадують, як вона зображена на малюнку.

6.Учитель показує малюнок (для перевірки).

7.За бажанням діти розказують складені розповіді.

Взимку, ведмідь, метро, бібліотека, диван, космонавт, черевики, очерет, апельсин, верблюд, медаль, каструля, пиріг, асфальт, айстра.

Зразок роботи.

Взимку ведмідь зайшов у  метро. На метро він доїхав до бібліотеки. Там він сів на диван. На дивані вже сидів космонавт.  Він  взував черевики. Черевики були зроблені з очерету. На очереті росли апельсини. Їх  з’ їв верблюд. За це він отримав медаль. З медалі він зробив каструлю. У каструлі виріс пиріг. Але він вийшов твердий, як асфальт.  На  асфальті виросли айстри.

                           Підсумок.

-                   Скільки слів запам’ятали?

-         Чи змогли б більше?

-         Перевіримо це на наступному занятті.[5, с.12]

ПРАВОПИС ЛІТЕРИ Г   (4 клас)

Правильне написання слів можна запам'ятати, склада­ючи уявний «мультфільм». (Метод послідовних асоціацій)

— У своїй уяві намалюємо рядок слів, яскравих образів, діями пов'язуючи між собою двох, що стоять поруч. Вчитель називає ряд необхідних слів.

Ґава, аґрус, Ґелґотати, дзиґа, ґрунт, ґулька, ґанок, ґудзик, ґрати, ґедзь.

Жила ґава. Вона любила смакувати зелений аґрус. Аґрус був дуже кислий, від нього хотілося ґелґотати. Від ґелґотіння, таке воно було зичне, закрутилася дзиґа. Різнокольорова дзиґа побігла по ґрунті. На ньому з'яви­лася малесенька гулька. Вона підстрибнула на ґанок з ба­вовняної тканини, до якого пришили червоного ґудзика. Поруч, щоб ґудзику не було сумно, поклали ґніт. У ньо­го повії нагадували великі грати, за якими жив веселий ґедзь.

ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ  ВІРША

Леся Українка «На зеленому горбочку…»

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка.

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Метод піктограм

1 етап — малювання піктограм;

2 етап — зчитування інформації з папірця;

3 етап — зчитування інформа­ції з пам'яті.

Таким чином, на практиці необхідно використовувати методи ейдетики. Так, як вони допомагають вчителеві виконувати поставлені завдання: навчити раціональних методів запам'ятовування (не механічного запам'ятовування — зазубрювання), а щоб інформація була у повному об'ємі і певній послідовності відтворена, коли буде потрібна. Велика увага приділяється не кількості повторень, а якості і швидкості запам'ятовування, враховуючи те, що пам'ять дитини легко фіксує намальовані самою дитиною для себе малюнки, образні картинки, які створюються за її участю на її очах, тобто образи, зорові образи. 

2.3                                               Рекомендації:

1.       Рекомендую вчителям ознайомитися з наробками ейдетичної технології.

Додаток № 1  Виховний захід

                        «Економіку вивчай, права свої добре знай».

Додаток № 2  Природознавство. Мультимедійна презентація

«Погода в рідному краю»  4 клас.

Додаток № 3  Природознавство. Конспект уроку

                       «Що треба знати про природу. Жива і нежива природа».

Додаток № 4  Природознавство. Мультимедійна презентація

                       «Тіла живої і неживої природи» 1 клас.

Додаток № 5  Розклад уроків для 1 класу

2.       Рекомендую вчителям систематично впроваджувати методи ейдетики на уроках протягом навчального процесу.

3.       Рекомендую вчителям опрацювати літературу з даного питання.

Висновки

Сьогодні вчитель сам обирає методи і прийоми як створити в учнів інтерес до навчання. Серед розмаїття педагогічних технологій варто виділити – ейдетичну технологію.

Навчання за допомогою методів ейдетики – це специфічна форма організаційної навчальної діяльності, одна з цілей – забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчув би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, виключення домінування однієї думки над іншою.

Призначення навчання за допомогою методів ейдетики полягає  у тому, щоб по – перше, передати знання, по – друге, усвідомити цінність інших людей. Має воно і своє завдання: розв’язання навчальних поведінкових завдань.

Методи ейдетики відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їх перевага в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння. Застосування. Оцінка), учні свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає інтерес в отриманні знань. Значно підвищується особистісна роль вчителя – він виступає як лідер, організатор. Але треба зазначити, що проведення кроків методами ейдетики потребують перш за все, компетентності, його вміння переглянути і перебудувати свою роботу з учнями.

Методи ейдетики дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально – виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву. Впровадження ейдетичної технології вимагає від вчителя часових, інтелектуальних і матеріальних зусиль.

Таким чином, використання методів ейдетики в навчанні найкраще реалізовує особистісно орієнтоване навчання, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учнями між собою.

Список використаних джерел

1.           Антощук Є. Таємниці «Школи ейдетики» //  Початкова освіта.-2001.- № 42.- с.7  

2.           Кузнєцова О. М. Методи едейтики на уроках  //  Розкажіть онуку.-2006.- № 17-18.- с.66 - 68

3.           Кузнєцова О.М. Як краще навчити дитину за допомогою методів ейдетики // Розкажіть онуку.- 2007.- № 4.- с.57 – 62

4.           Семенюк Н. Використання методу опорно – буквених піктограм // Початкова освіта.- 2008.- № 2.- с.7 -10  

5.       Синякова О. Вдосконалення орфографічної грамотності засобами ейдетики // Початкова освіта.- 2008.- № 2.- с. 11 - 12