Презентація екостежки - 2012

Свято Букварика

Свято Букварика

Вчитель :

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні в цей прекрасний час,

Щоб вам удачі побажати

І запросити читанку до нас.

І тата, й мами нам бажають

Доріг щасливих і дзвінких,

А школа кожен день вітає

Першокласників малих.

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

Світить сонце променисте,

Всіх вітаю вас з цим днем.

1-й учень.

Сьогодні свято всіх зустріне,

Сьогодні мир і щастя тут.

І в залі цій хай радість лине,

Пісні і танці нас всіх ждуть.

2-й учень.

Любі гості, мами й тати!

В нас — Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

В цей чудовий перший клас.

3-й учень.
 

Спитай у тата чи у мами,

Яка професія у них.

Професій в світі є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх.

4-й учень.

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті.

Яка для кожного — найперша,

Якої вчишся зараз ти.

5-й учень.

Учитель, лікар чи геолог.

Письменник, слюсар чи шахтар —

Всі називають головною

Одну професію — школяр!

6-й учень.

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що маєш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим. ким з дитинства мрієш буть!

7-й учень.

І нас зустріла школа, клас,

Бо ми прийшли у перший раз

До неї радо — я і ти.

Все в цьому класі, як завжди.

8-й учень.

Рідна школо, мила школо,

Нас веди за кроком крок.

                                          Не забудемо ніколи

Неповторний твій урок.

9-й учень.

 Все, що маємо і знаємо,   

 Понесемо в майбуття,

                                                 Щоб у нашім ріднім краї

 Квітло радісне життя.

10-й учень.

 Ясне сонечко проміння

Посилає щедро в клас,

Це воно,напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас.

11-й учень.

Букви старанно вивчали,

                                             Знаєм їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

Вчитель. Сьогодні не просто свято, а ще й незвичайний чарівний день. До нас у гості завітав сам Букварик зі своїми друзями-книжками. Зустрічайте їх, діти!

Під музику до зали заходять Буквар, Рідна мова. Читанка, Математика.

Буквар.

Добрий день, діти, шановні гості, учителі! Вітаємо вас зі святом, бажаємо успіхів і добра!  Я завжди радий зустрічі з вами і сподіваюся,  що ви  пам’ятали мою науку. А це — мої друзі. Я гадаю, що вони й вашими друзями стануть!

Читанка.

Ми також щиро хочемо цього і, зустрічаючи вас, будемо раді почути, чого ж ви навчилися за цей час.

Книги (разом). Так! Так!

Математика.  І чи любите ви свого Букварика?

Учень.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш Буквар.

Учень.

Книжка ця нам найдорожча,

 Бо навчає й веселить.

 Зустріч з буквами, складами —

 То щаслива була мить!

Учень.

Ми навчалися читати,

Мислити і розмовляти.

Може, й важко було нам.

Але допоміг Буквар.

Учень.

Навчатися — старанно,

Писати — бездоганно,

Говорити — красно,

Ще й дуже виразно.

Рідна мова.

Букварику, які вони молодці, як добре слова складають!                            

Буквар.

Справді молодці. А ось цікаво знати, чи запам'ятали діти, хто їм допомагав у навчанні?

Вчитель.

 Зараз перевіримо!

Загадки

1. Він великий, світлий, чистий.

Сяють вікна променисте.

Парти в три ряди стоять.

Діти вчаться тут сумлінно

І отримують «відмінно».

— Хто вгадав уже із вас?                      

— Ну, звичайно, це ваш... (клас).

2. Ховають у мене шкільні речі,

    Потім кладуть мене за плечі,

    я мандрую день за днем

    Зі своїм другом-школярем. (Портфель.)

3. Якщо хочеш ти читати,

    то мене ти маєш знати,

    якщо мене не знаєш,

    то нічого не вгадаєш. (Буква.)

4. Є чарівник у школі в нас.

ну впізнайте, хто він.

зветься раз він — тиша в нас.

зветься ще раз — гомін.

Щоб не спізнились на урок —

Нам голос подає... (дзвінок).

5. Дуже я потрібна всім —

   І дорослим, і малим.

   Всіх я розуму учу,

   А сама завжди мовчу. (Книга.)

Вчитель.

Букварику, а я гадаю, що дітям хотілося б ближче познайомитися з книжками, які прийшли з тобою.

Буквар представляє кожну книжку.

Читанка.

Я — читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас,

Гарну казку розкажу,

Світ широкий покажу,

Буду вести вас щодня

Я сходинками знання.

Хай здійсняться всі побажання хороші,

А я вас у дальшу дорогу запрошую.

Буду ще довго потрібною вам,

Потім колегам своїм передам.

Рідна мова.

Я не з лісу і не з поля,

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала.

Всі народи мову мають,

Всі свої пісні співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

Математика.

Один, два, три, чотири, п'ять,

Вміють діти рахувать,

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Як уроки діти вчать,

Гарно вміють працювать,

Ставлю їм лише «відмінно»,

Бо навчаються сумлінно.

Цікаві завдання

1) Вас вітають зі святом Букваря герої казок і надсилають вітальні телеграми. А хто? Здогадайтеся.

• Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений,

Я від баби втік,

Я від діда втік і від тебе втечу. (Колобок)

• Не полечу з вами.

Як була я в лужку,

Виломала ніжку,

А ви полинули, мене покинули. (Кривенька качечка)

• Гуся, гуся, гусенятко, візьми мене на крилятко,

Та понеси до батенька, а в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити. (Івасик-Телесик)

• Ні, дідусю, я не пила, я й не їла, бігла через місточок

— ухопила кленовий листочок, бігла через гребельку —

вхопила водички крапельку. Тільки пила, тільки й їла. (Коза -Дереза)

• Ловись, рибко, велика та все велика. (Вовк і Лисиця)

* Ото якось підмітав у дворі Півник, та й знайшов  пшеничний колосок.

   Гей, Круть, гей, Верть, а гляньте, що я знайшов!

(Півник Голосисте Горлечко та дві мишки Круть і Верть)

2) Мої любі, відгадайте, що тут написано?

7 Я (сім'я), 40 а (сорока), 100 ЛИК. (столик),

100 РОЖ (сторож), 100 РОНа (сторона),

100 ЛЯР (столяр), МІ 100 (місто).

  3)  «Ходить буква рядами, хоче дружити з вами» підійду до когось із вас, ви повинні із утвореним складом придумати слово.

Ве   ві   бу   Ми   но   ко

4) Гра « Так чи ні ? »

Зіграти хочеться мені

З тобою, друже, в «Так чи ні».

Тобі питання задаю,

Готуй же відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним слово «Ні» чи «Так».

1. Скажи, співає сом пісні? Не гайся з відповіддю! (Ні)

2. Чи вміє плавати гусак? Ну що на це ти скажеш? (Так)

3. Скажи мені, червоний мак в січневу пору квітне? (Ні)

4. А крокодили на сосні свої будуть гнізда? (Ні)

5. Чи може вище гір літак у вишину злетіти? (Так)

6. Узори пишні на вікні мороз малює взимку? (Так)

7. Чи достигають навесні пшениця й жито в полі? (Ні)

8. Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги? (Ні)

9. Чи правда це, що вовк усмак наївся груш і яблук? (Ні)

10. А під кінець скажи мені цікава гра у «Так чи ні»? (Так)

  Учень.

Слова подяки мають прозвучати

Шановним мамам, татам, вчителям.

За любов, добро, підтримку, душу їх багату

Ми вдячні щиро, любі, вам!

Учень.

Любі гості, мами й тата,

В нас закінчується свято,

Добре, що прийшли до нас.

Вдячні ми вам повсякчас.

Учень.

Обіцяємо вам щиро,

Що навчатимемося на славу,

Все робитимемо сумлінно,

Щоб отримати «відмінно».

Рідна мова.

Уже не варто й говорити,

Що потрібно не хворіти,

Бо хвороби, хоч недовгі,

Не полегшують дороги

Тим, хто хоче неодмінно

Вчитись тільки на «відмінно».

Буквар.

Милосердним будь і добрим.

Щирим, лагідним, хоробрим.

Дружбу змалечку цінуй.

Працювати не лінуйсь.

І тоді вже певен будь,

Що обрав ти добру путь.

Діти (разом).

Прощавай, Букварику,

Наш найкращий друже.

Ми тобі. Букварику.

Дякуємо дуже! Дякуємо!

Буквар із книгами дарує книги-подарунки і прощається з дітьми.

Пісня «ВЧИМОСЯ В НАШІЙ ШКОЛІ»

(на мелодію пісні «В траве сидел кузнечик»)

Вчимося в нашій школі,

Ми ходим в перший клас.

Проблем у нас доволі,

Усі жаліють нас.

Приспів:

Собі уявіть, собі уявіть,

Проблем у нас доволі.

Собі уявіть, собі уявіть,

Усі жаліють нас.

Уроки такі довгі,

Немає їм кінця.

А хочеться погратись,

Сховатись за стільця.

Приспів.

Читати ми навчились,

Писати гарно теж.

Ніколи не лінились,

Невдаху не знайдеш.

Приспів.

Нас школа поєднала,

Здружились добре ми,

І світ нам відкривала

В незвідані світи.

Приспів.

Ми зрілі вже малята,

Але не малюки,

Бо цілий рік у школі

Учились все-таки.

Приспів.

Пісня «33 ПОДРУЖКИ»

(на мелодію пісні «33 корови»)

Кожен день ідем ми в школу.

Не лінуємось вставать.

Повен ранець і в дорогу,     

Іще й іграшку би взять.      

Щоб усе на світі знати,

Треба книжки нам читать.

І всі букви пам'ятати,

І всі букви пам'ятати,

Бо не вийде слово в нас.

Приспів:

33 подружки, букви-говорушки,

33 подружки знаєм  ми.

Вміємо читати, грамотно писати,

Будемо учитись залюбки.

2. Хоч нелегко на уроці,

Всі завдання розв’язать,

То пропустиш букву в слові,

То напишеш невпопад.

Але завжди пам'ятаєм,

Що дорослі станем ми.

І малятам нагадаєм:

Гей, учіть абетку ви.

Приспів.

Пісня «КОЛИ ПОСМІХАЮТЬСЯ ДІТИ»

(на мелодію пісні «Мамонтенок»)

1. Коли сонечко ясне засвітить здаля,

Квітучими барвами вкрилась земля.

Роса вмиє кожен листочок,

Пташки подадуть голосочок.

Ми любим країну квітучу свою,

Веселку у небі і пісню в гаю.

І стане гарніше на світі,

Коли усміхаються діти.

2. А мама раненько прокинеться знов,

І руки ласкаві зігріють теплом,

Бо що є для нас найрідніше,

Ніж серце матусі, й добріше?

А кожна родина і кожна сім'я

Дарує дитині любов і ім'я.

І стане гарніше на світі,

Коли усміхаються діти.

3. Хай пісня весела над світом луна,

І серце зігріє мелодія дня,

Гуляють всі діти на світі

У ігри веселі й відкриті.

Бо хочемо, щоб ми щасливі були,

І разом з батьками у мирі жили.

І стане гарніше на світі,

Коли усміхаються діти.

ПІСЕНЬКА ПРО БУКВАРІ

1. Вересні, вересні став на порі,

Пішли до школи ми - юні школярі.

Яснеє сонечко глянуло в віконечко,

В класі ми розкрили наші букварі. (Двічі)

2. Зелено, зелено в нашому дворі,

Яснеє сонечко світить угорі.

Яснеє сонечко дивиться в віконечко,

  Узяли у руки ми наші букварі. (Двічі)

3. Весело, весело завжди нам бува.

Кожен букварика радо відкривав.

Ми їх вивчали, літери складали,

І вчились читати ми перші слова. (Двічі)

Дидактична гра в початковій школі

 Там де гра, там і розум.

Народна мудрість

Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Не варто оцінювати дидактичну гру лише з позиції навченості дитини. Її цінність передусім у тому, що вона виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей, знижує гіподинамію. Якщо вчитель часто використовує цікаві дидактичні ігри, молодші школярі раптом роблять відкриття: „Мені подобається думати, дайте мені таке завдання, щоб я поламав голову”, тобто зароджується інтерес до розумової праці.  

 

 

 

 У навчальному процесі ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи.

Дидактичні ігри можуть:

–          бути тільки в словесній формі;

–          поєднувати слово й практичні дії;

–          поєднувати слово й наочність;

–          поєднувати слово й реальні предмети.

Структурні складові дидактичної гри – дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичне завдання гри визначається відповідно до вимог програми з урахуванням вікових особистостей дітей. Наприклад, формування у дітей математичних уявлень, логічного мислення; розвиток мовлення; формування уявлень про природу, навколишнє середовище; розвиток оцінки та самооцінки, ініціативи, кмітливості, здатності виявляти вольові зусилля для досягнення поставленої мети, довільної уваги, зосередженості.

Ігровий задум – наступний структурний елемент дидактичної гри. Дидактичне завдання в грі свідомо маскується, воно постає перед дітьми у вигляді цікавого ігрового задуму. Дітей приваблюють відтворення уявного сюжету, активні дії з предметами, загадка, таємниця, перевірка своїх можливостей змаганням, рольове перевтілення, загальна рухова активність, кмітливість.

На створення ігрової атмосфери істотно впливає ігровий початок. Він може бути звичайним, коли вчитель повідомляє назву гри і спрямовує увагу дітей на наявний дидактичний матеріал, об’єкти дійсності, та інтригуючим, цікавим, захоплюючим, таємничим.

Ігрові дії – засіб реалізації ігрового задуму і водночас здійснення поставленого педагогом завдання. Виконуючи із задоволенням ігрові дії і захоплюючись ними, діти легко засвоюють закладений у грі навчальний зміст.

Правила дидактичної гри діти сприймають як умови, що підтримують ігровий задум, їх невиконання здійснює гру, робить її нецікавою.

Без заздалегідь визначених правил ігрові дії розгортаються стихійно, і дидактичні завдання можуть лишитися невиконаними. Тому правила гри задаються вихователем до її початку і мають навчальний та організуючий характер. Спочатку дітям пояснюється ігрове завдання, а потім – спосіб його виконання.

Підбиття підсумків гри в зв’язку з такою віковою особливістю дітей, як нетерплячість, бажання відразу дізнатися про результати діяльності, проводиться відразу після її закінчення. Це може бути підрахунок балів, визначення команди-переможниці, нагородження дітей, які показали результати тощо. При цьому слід тактовно підтримати й інших учасників гри. [30;18-19]

Різноманітність ігрових засобів створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру, яка найбільше відповідає меті уроку.(див. додаток № 4)

Проте, як показали дослідження вчених-психологів (Д.Б.Ельконін, Л.В.Артемова і ін.) і педагогів (І.О.Школьна, О.Я.Савченко та ін.), гра не забезпечує стійкого позитивного ставлення молодших учнів до навчального процесу, якщо використовується епізодично. Дидактичні ігри можна включати у систему уроків. Це передбачає попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та обміркування, де їх використання найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами. Наші дослідження дали можливість виділити оптимальні засоби використання ігрової діяльності в системі уроків:

·весь урок будується як сюжетно-рольова гра (наприклад, деякі уроки навчання грамоти, що мають на меті ознайомити з новими звуком і літерами, уроки-мандрівки, уроки ознайомлення з навколишнім, розвитку мовлення тощо);

·під час уроків як його структурний елемент;

·під час уроку створюються ігрові ситуації (за допомогою казкового персонажа, іграшки, незвичного способу постановки завдання, елементів загальності тощо).

На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги.

Головні умови ефективності застосування дидактичних ігор – органічне включення в навчальний процес, захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов’язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей). [12;63]

Пояснення вчителя під час проводження гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес. І чим молодші учні, тим доцільніше не тільки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робити. (Зрозуміло, участь класовода залежить від змісту гри).

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільше стомлені. Це не завжди правильно, нерідко саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна ефективно ознайомити дітей з новим способом дії, пожвавити процес тренувальних вправ.

Дитина 6-7 років одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової і навчальної, – пише А.Кобевка. Навчальна діяльність визріває а надрах ігрової і лише поступово стає провідною. Протягом уроку можна ввести 2-3 короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а можна весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри. У систему дидактичних ігор на уроках у 1 класі А.Кобевка включає такі ігри:

·                на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення);

·                    на відновлення, доповнення цілого;

·                    вилучення „зайвого”;

·                    ігри-інсценізації;

·                    ігри-конструювання, рольові ігри з елементами сюжету.

Як каже А. Кобевка, перевагу надає таким іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. (див. додаток № 3)

Робота над вивченням лексики у школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток мовлення, вироблення навичок, свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів. Щоб успішно розв’язати ці завдання, ділиться досвідом Наталія Шарагова (вчитель-методист Кельменецької школи І-ІІІ ст. Чернівецької обл.),вчитель має добре знати лексичну систему мови і використовувати різноманітні види роботи – тестування, ігрові прийоми тощо.(див. додаток № 4 )

Наталія Данько (вчитель ЗОШ № 13 м. Харків) пропонує інтегрований художньо-естетичний курс „Світ мистецтва”, який являє собою цілу систему уроків-мандрівок, що базуються на ігровій діяльності школярів. На заняттях діти вивчають жанри та види мистецтв, їх специфічні особливості у вигляді казкових країн, міст, вулиць.

“Світ мистецтва” можна розглядати як тривалу гру-мандрівку, за сценарієм якої учні протягом усього навчального року подорожують різними мистецькими країнами. Таким чином, тематика уроків чергується залежно від того виду мистецтва, який є домінантою конкретного заняття. 

Під час подорожі діти пізнають новий художньо-естетичний матеріал, виконують творчі завдання, спрямовані на розвиток самостійного творчого, образного мислення, уяви, фантазії. . Кожен з учнів має змогу спробувати себе в цих ролях, причому в процесі гри дитина відчуває себе комфортно, не боїться розкритися.

Аналіз підручників щодо наявності ігор на уроках

№ п/п	Автор та назва посібника	Кількість уроків	Кількість уроків, на яких використовуються ігри
1.	Богданович М. В. Уроки математики.  3 клас	140	98
2.	Корчевська О., Козак М., Гап’юк Г. Уроки математики в 4 класі.	118	27
3.	Заброцька С.Г. Уроки читання. 2 клас.	101	63
4.	Заброцька С.Г. Уроки читання. 4 клас.	120	75
5.	Байбара Т. М. Бібік Н. М. “Я і Україна”  3 клас	35	19

 Результати аналізу показали, що в сучасних підручниках для початкової школи частково відображено питання використання ігор на уроках. Тільки на 40 – 55 % уроках наведено ігри та ігрові ситуації, які можна використати на уроці під час вивчення певної теми.

Таким чином, аналіз передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів, навчально-методичної літератури для вчителів показав, що проблема використання ігор у навчально-виховному процесі знайшла в основному належне відображення. Проте у масовому педагогічному досвіді ця проблема не знайшла належного розв’язання.

        Мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

  ігри мають відповідати навчальній програмі;

 ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

 відповідність гри віковим особливостям учнів;

різноманітність ігор;

 залучення до ігор учнів усього класу.

У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють усі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними.

Для успішного здійснення початкового етапу спілкування у грі необхідно оволодіти рядом комунікативних умінь, серед яких вміння встановлювати і підтримувати зворотний зв’язок у спілкуванні, що створює враження постійної творчості.

Вчителю треба вчитися методиці проведення ігор, організації цієї діяльності. Не можна розраховувати на стихійний інтерес до гри. 

Перше завдання, що стоїть перед учителем, – збудити смак до гри, бажання грати. Друге – спрямувати гру у потрібний напрямок, наблизити її до конкретної мети навчання.

Готуючись до заняття, педагог повинен чітко продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Дидактичні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і таких, для повнішого і глибшого їх осмислення засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. 

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Розвивальні ігри добираються відповідно до програми.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1.                 Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2.                 Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3.                 Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4.                 Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5.                 Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6.                 Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7.                 Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий - слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів. 

Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.

Потреба у грі ніколи не зникне в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням – із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.

Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального "Я". Важливим стає таке завдання для вчителів початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися, як у процесі навчання так і в позаурочний час.

У процесі ігрової діяльності молодших школярів необхідно враховувати такі психологічні особливості, як увага, мислення, пам’ять, сприймання, уява. Ці особливості сприятимуть підвищенню навчальних досягнень молодших школярів.