Свято Букварика

Мета : формувати в учнів уміння працювати колективно; створити атмосферу радості свята; розвивати пам’ять, кмітливість, інтелектуальні здібності, інтерес до знань; виховувати сумлінне ставлення до навчання, прагнення до знань, бажання вчитись, любов і повагу до вчителів, до школи.

На сцену виходить Принцеса, а за нею йде Вчитель.

Принцеса: Не хочу я вчитись Вашої грамоти! Мені все це набридло. Та й , зрештою, навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять?

«Вчитель»: Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг, з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати.

Принцеса: Ну знову Ви за своє! Мій батько-король платить Вам не за те, щоб Ви мене мучили.

Увага! Увага! Увага!

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

День вітання і прощання –

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів!

Ми запрошуємо всіх, -

І дорослих, і малих!

Дівчинка із дзвіночком

Ділі – ділі, дінь – ділень!
Діти, діти, добрий день!
Ділі – ділі, дінь – ділень!
Всім гостям добрий день!
Дінді – дінді! Вам наказ -
На свято Букварика
Запрошуємо вас.

(Виходять зі сцени)

Принцеса: Вчителю, Ви чули? Що це таке: Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовувати свято?

«Вчитель»: Усі букви – від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.

Принцеса: Я теж хочу потрапити на це свято.

«Вчитель»: Але ви не знаєте жодної букви!

Принцеса: А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо Ви нікому не розкажете.

«Вчитель»: Ну що ж , ходімо, запрошували ж усіх.

1. Ось над містом тихім ранком

Зайнялась зоря.

В школах свято, славне свято –

Свято Букваря!

2. Любі гості! Мами й тати!

В нас Букварикове свято

Добре, що прийшли до нас,

В наш веселий перший клас.

3. І дзвінок ласкавий кличе

Першокласників на свято:

- Не запізнюйтесь! Швидше!

Час з Буквариком прощатись.

4.         В першім класі урочистий
       День прощання з Букварем
        Пригадай-но як колись ти
        Був маленьким школярем.

Пісня

Гей, ви, букви, жвавим кроком раз, два, три.
Вчили вас 105 уроків раз, два, три.
Через те Вас добре знають,
З вами вже слова читають,
раз два, раз два,раз два, три

Попереду йде букварик раз, два, три.
Букви всі зібрав в порядок раз, два, три.
Всі його давно чекають
з іменинами вітають
раз два, раз два, раз два, три.

Гей, школярики, соколи раз, два, три.
Поспішайте всі до школи раз, два, три.
Та й учіться там науки,
Щоб не знали потім муки
раз, два, раз, два, раз, два, три.
А наука вам поможе раз, два, три.
Бо всіх темних переможе раз, два, три.
І ми станемо синами,
України неньки-мами
раз два, раз два, раз два три.

5 Взяли до рук портфелики,

Взяли блискучі ранці

І наче ті метелики,

Полинули уранці.

До школи до веселої

Дівчатка і хлоп’ята.

Це тут нова оселя,

Щаслива та багата!

7 Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

8 Тепер я школярка(ик)

Книжечки читаю,

І по світі по широкім

Думками літаю.

9 Буквар взяли ми перший раз

Як зайшли у перший клас.

Тепер нам радісно сказати

Всі: Ми всі вже вміємо читати.

10 Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова,

Перша сторінка і друга сторінка,

Перша тривога і перша оцінка.

11 Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

12 Навчився читати наш дружний клас

Ви можете всіх поздоровити нас.

Хай кожен гість перевіря

Чи знаєм букви з Букваря.

Вчитель: Хто ж навчив вас усіх літер, букву до букви складати,

Хто ж навчив вас, любі діти, гарненько читати?

Учні: Буквар.

Вчитель: Перший учнівський друг – наш гість на святі.

(Хлопчик-Букварик заходить в залу і вносить книгу “Буквар” )

Пісня „Гей, чули, чули, чули …”
(на мелодію пісні „Із сиром пироги”)

Прийшли ми всі на свято,
На свято Букваря,
І вивчили всі букви,
Усі: від А до Я.

Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.

У нас сьогодні свято,
Шануєм Букваря,
Відкрив він нам дорогу
До знань від А до Я.

Приспів
Гей, чули, чули, чули,
Гей, чули, чули, чули ви.
З буквариком ми дружим,
Він з нами назавжди.

Буквар

Я — Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати.

Нема часу спочивати!

Кожен рік мене гортають

Ніжні пальчики нові...

Хай же розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Щиро зі всіма ділюся —

Не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

Вчитель. Букварику, діти добре пам'ятають тебе і твою науку. А зараз, Букварику, сідай на почесне місце і подивися, чого навчились наші діти, як добре вони знають букви.

14 Веселе місто Алфавіт –

Йому сьогодні наш привіт.

До нього нам лягає путь –

У ньому літери живуть.

Живуть там літери в словах,

А кожне слово – звір чи птах.

Веселе місто Алфавіт!

В нім кожне слово – цілий світ,

В нім кожна літера – жива,

І з них складаються слова.

15. Друзі, давайте пригадаємо усіх жителів міста Алфавіт, сьогодні вони помандрували в ліс .

16. Ми за ними.

Лісом будем мандрувати,
Різні букви зустрічати.
Лісова абетка ця
Повторимо її від А до Я!

„А” зустріну у словах:
КвіткА,

стежкА,

гілкА,

птАх,
ЇжАчок,

совА,

соснА -
Скрізь в словах є буква «А».

„Б” (бе) за землю зачепилась
І барвінком розстелилась…
Тільки травень в ліс прийде -
Б (бе) відразу зацвіте.

„В” (ве) у вовченят гостює,
З шишок іграшки майструє.
Веселяться всі гуртом,
Поки ніч не зморить сном.

„Г” (ге) сховалось в горобині
І сидить там, мов в хатині.
Пташок жде, щоб прилетіли,
Ягідок смачних поїли.

„Ґ” (ґе) в деревах не знайти,
Бо ховається в ґрунти.
Торф’яний ґрунт чи піщаний -
Буква «Ґ» (ґе) там гість жаданий.

„Д” (де) з дубочками зростає,
Сили з віком набирає.
Хоч чимало літ пройде, -
Там де дуб, там буква «Д» (де)!

„Е” живе в малих звірятах:
БілчЕнятах, зайчЕнятах…
А як звірі виростають,
Букву «Е» вони втрачають.

„Є” – це єгер-рятівник,
Для звіряток – помічник.
Кожна із тваринок знає:
Єгер ліс охороняє!

„Ж” (же) жукам на спини сіли
І у небо полетіли.
Тільки й чути: бже, бже, бже…
Це літають букви «Ж» (же).

„З” (зе) із зайчиком стрибає
І від вовчика втікає:
Спритно буква стриб і скок
Через пагорб і місток.

„И” із буквами на ти,
У словах мерщій знайди:
шИшка, боровИк, ялИна,

лИстя, гілочкИ, малИна.

„І” ліс інеєм вкриває,
Білим трави сповиває.
Вкрита інеєм ялина,
І ожина, і малина.

„Ї” сидить у їжачка
У колючках піджачка.
Разом по лісах гуляють,
Звірів голками лякають.

„Й” (йот), як лапка заболить,
Йодом лапку помастить –
І звірятко знов радіє,
Бо стрибати спритно вміє.

„К” (ка) із донькою й синочком
Щось шукає під дубочком.
Із щетиною жупан.
К (ка) – це лісовий кабан.

„Л” (ел) у лісі кожний знає.
Хитру вдачу буква має:
Лисенята, лис, лисичка -
Буква «Л» (ел) для них сестричка.

„М” (ем) в малиновий убралась
І в малині заховалась.
До малини підійдеш -
«М» (ем) у ягідках знайдеш!

„Н” (ен) захована в землі,
Бо живе вона в Норі,
Де борсук чи зайченятко,
Мишеня чи лисенятко.

„О” із оленем у лісі
Їсть травичку на узліссі.
Листя з гілочок щипає,
Лиш найкраще обирає.

„П” (пе) в грибочок заховалась,
Підберезником назвалась.
Причепурилась гарненько
І стоїть собі рівненько.

„Р” (ер) росинки на листочках…
На берізках, на дубочках…
Вранці «Р» (ер) на сонці сяють,
Радо всіх звірят вітають.

„С” (ес) – суничка запашненька.
Хоч маленька, та смачненька.
Люблять ягідки малята,
Птахи й лісові звірята.

„Т” (те) в траві відпочиває
І метеликів ганяє.
А щоб там її знайти,
Треба близько підійти.

„У” коли до уст торкнеться,
То чарівно усміхнеться.
«У» – це усмішка звірят:
Лисенят і білченят…

„Ф” (еф) – фіалочка маленька:
Квітка синя і гарненька.
Звірям чаю приготує,
Їх від кашлю полікує.

„Х” (ха) на соснах і ялинках
Хвоєю росте на гілках.
Хоч зелена і колюча,
Та ні крапельки не злюча.

„Ц” (це) у липовому цвіті
Усміхається на вітті.
Люблять звірі цвіт збирати,
Ним узимку чаювати.

„Ч” (че) в чорничнику гостює,
Пензлем ягідки фарбує.
Будуть стиглі, соковиті,
Чарівним чорнилом вкриті.

„Ш” (ша) у шишках слід шукати,
Разом з шишками збирати
На ялинці, під ногами,
Серед моху, під гілками.

„Щ” (ща) щоб в лісі відшукати,
Треба трішки поблукати,
У вільшаник забрести,
Щитолистника знайти.

М’який знак (ь) у лісі ось
Заховався в слові лосЬ.
Ще сидить ціленький день
Знак м’який у слові пенЬ.

„Ю” юрком в лісах літає,
Пісні радісні співає.
Як почуєш «ф’ю, ф’ю, ф’ю»,
Знай: побачиш букву ю!

„Я” (йа) з лопаткою скрізь ходить,
Ямки більші й менші робить.
Набереться в них водичка -
Будуть пити вовк й лисичка.

Ось і ліс ми обійшли,
Букви геть усі знайшли.
І тепер від «А» до «Я»
Зібрана абетка вся!

Ось такий цікавий світ

Всюди букви, алфавіт.

Їх тепер усі ми знаєм

При потребі відшукаєм!

Вчитель: Молодці, діти! Наші літери повернулися до міста Алфавіт.

Що у школі діти люблять найбільше? (Відповіді дітей)

Так, діти дуже люблять дзвінок на перерву. Тож дзвінок нас сповіщає, що почалася весела перерва.

Гуморески.

Толі в класі не сидиться ,

Непосиді все б крутиться:

То щипа свого сусіда,

То оглянеться навкруг,

То під партою обіда,

То на парті ловить мух.

Хтось запитує у Толі:

“Ти завжди крутько такий?”

“Ні, не кожен день я в школі –

У неділю вихідний”.

- Чому це ти подряпаний? –

Юрко Тимка пита.

Тимко йому відказує:

- Та я купав кота.

- А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого.

- Еге ти ж не викручував

І не сушив його.

Батько сина-здоровила

Запитав сердито:

- Доки будеш ти на шиї

У мене сидіти?

Син задумався, похнюпив

Голову патлату:

- Я не знаю, скільки років

Проживеш ти, тату!

Школярика вчитель спитав
- Хто приклад тобі розв'язав?
Бабуся, матуся чи тато?
- Не можу я точно сказати, -
Бо вчора зарано ліг спати.

Буквар. Цікаво? А читати ваші учні вміють?

Вчитель. Звісно вміють!

Буквар. Зараз ми це перевіримо. Пограємо у гру під назвою «Ква».

У мене є знайомі жабенята.

Вони теж вчаться голосно читати.

І не дивно, що слова

Обов'язково містять «ква».

От і спробуйте відгадати,

Що читали жабенята.

(На дошці картки зі словами, в яких відсутні деякі літери.)

Учитель

1. КВА _ (Квас). Цей «ква» влітку від спраги п'єте.

2. КВА_ _ _ _(Квадрат.) Цей «ква» учень на дошці малює.

3._ _ _КВА (морква), КВА_ _ _ _ _(квасоля). Ці «ква» на городі зростають і разом у борщ потрапляють.

4._ _КВА _ (Буквар.) Цей «ква» вас читати навчить.

5.__КВА (Буква.) Цей звук означає і мовчить.

6. КВА_ _ _ _ _(Квартира.) Родина велика у «ква» цьому живе.

7. _ КВА_ _ _ _(Акваріум.) А в цьому — рибка - красуня пливе.

Букварик. Молодці, діти! Бачу, що ви старалися, гарно вчилися.

Всі літери прочитані,

Усіх їх тридцять три.

Тепер дітей учитиме

Підручник цей новий –

моя подруга Читанка.

Читанка

Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб виучилися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були
Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли
Та розуму всі набирали.

Буквар

Цих діток я прошу навчати
Того, що знаєш ти сама,
А вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні.

Всі разом.
Обіцяємо не лінуватись,
На «відмінно» і «добре» навчатись.

Буквар

Я вас навчив читати і писати,

Любі дівчатка мої і хлоп’ятка,

Хай підростає ваш перший клас,

А я залишаю вас.

Букварик дарує дітям велику квітку – семи квітку кольоровими пелюстками
Букварик:
Квітку цю чарівну я вам подарую.
З нею в клас із класу впевнено крокуйте.
Кожен рік бажання щирі загадайте
І мерщій від квітки пелюстку відривайте!
І як торкнеться пелюстка землі,
Реальними стануть бажання оті!

Діти:
– Дякуємо!
Діти відривають пелюстку і промовляють чарівні слова:

Лети, лети, пелюсточко,
Всім щастя принеси,
Лишень торкнешся рідної
Ти матері-землі!

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе.

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу, за першу букву…

За перше слово, за першу казку

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Всі:

Прощавай, Букварику,

В школі перший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Пісня

Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь,

І беру до рук

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д

Хто такий букварик має,

Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

Принцеса: Дорогі друзі! Мені дуже сподобалось на святі. Хочу вас попросити, щоб записали мене у свою школу. Буду вчитися і писати, і читати, і обчислювати…Адже у світі стільки цікавого, і все це треба знати. Але дещо я вже вмію.

(Принцеса викладає по колу “Здрастуй літо!”)

«Вчитель»: Гадаю для всіх будуть корисними наступні побажання.

1 Більше розуму та хисту,

Талану без краю.

Мати душу добру, чисту,

Вдачу чесну, променисту –

Ось чого бажаю!

2 Серце тішити красою,

В ній шукати раю.

Вчитись творчістю святою.

Науковою метою –

Ось чого бажаю!

3 Правду завжди боронити,

Чесно, по звичаю.

Серцем всім її любити

І для неї вік прожити –

Ось чого бажаю!

4 Працювати для народу

І для свого краю.

Боронити честь та вроду

Ось чого бажаю!

Вчитель: А давай, діти, подивимось, чи уважні наші гості. Пограємо з ними у гру «Плескай у долоні — тупоти ніжками». Я ставитимемо запитання: якщо хочете відповісти «так» — плескайте в долоні, «ні» — тупотіть ніжками.

— Сьогодні п'ятниця?

— Зараз зима?

— Місяць — червень?

— Зараз 2016 рік?

— Усі учні вашого класу добре вчаться?

— Столиця України — Київ?

— Вам подобається свято Букварика?

Закінчилось наше свято.

Тож щасливим хай буде

Життєвий ваш шлях,

Хай вам добре у світі живеться.

І ця пісня у ваших серцях

Добрим спогадом озветься.

Пісня "Хай в нас і вас все буде гаразд"

20 травня 2016

Свято Букварика

День вітання і прощання –

Ми запрошуємо всіх, -

7 Ми всіх гостей вітаємо

9 Буквар взяли ми перший раз

12 Навчився читати наш дружний клас

14 Веселе місто Алфавіт –

До нього нам лягає путь –