Діалог

Вчитель+Батьки
 Притчі
Притча про те, як навчити дітей бути щасливими.


Урок метелика. Притча про розвиток і зусилля, які ми прикладаємо для цього розвитку.


Мішок проблем. Притча про гіперопіку.


Притча про хлопчика і морські зірки.


Притча про те, як знайти хорошу школу


Притча для батьків про те, що порадити дитині, якщо в неї труднощі


Притча про те, скільки часу варто приділяти дітям


Чому люди кричать під час сварок?
 
ФІлософська казка про образу 
 
Як реагувати на образи зі сторони оточуючих. Хороший урок від мудреця
 
Притча “Мішок картоплі” про те, як ніколи не злитись

“Два яблука” – притча яка допоможе уникнути знущань в дитячому колективі

П'ять шляхів до серця дитини 

Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки насамперед мають частіше нагадувати собі таке:

1.     Перед вами — діти.

2.     Вони поводяться як діти.

3.     Буває, що їхня поведінка нервує батьків. 

4.     Якщо я виконаю свої батьківські обов'язки і любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

5. Якщо я люблю їх незважаючи ні на що, вони відчуватимуть упевненість у собі і мою підтримку.

Дітям необхідна любов батьків — це одна з найголовніших потреб дитини. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:

• дотик;

• слова заохочення; 

• час; 

• подарунки;

 • допомогу.

 Дотик — один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виявляєте свою любов за допомогою ніжних дотяків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс. Пам'ятайте, шо кожна похвала має бути обгрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені буде приємно, коли ти...»
Якшо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї. 
Час — це ваш подарунок дитині. Ви нібито кажете їй: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом — значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми спільного дозвілля в кожній сім'ї різноманітні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а передусім — своїй дитині.
Подарунок є символом любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які отримують такі подарунки, починають думати, що любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що річ не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу — це плата, якщо намагаєтесь підкупити її — це хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо то одяг. Подарунки не обов'язково купувати, їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки тощо. Головне — придумати, як його подарувати.
Допомога. Материнство та батьківство — це професії, й дуже нелегкі. З вами укладено контракт принаймні на 18 років; і робочий день у вас ненормований. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними проханнями. Завдання батьків — почути ці прохання й відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якшо батьки бурчать і сварять дитину, така допомога її не радує. Допомагати дітям — не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.
На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову»  (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.
(З книжки Гері Чепмената Росе Кемпбел «П 'ять шляхів до серця дитини»)

 

Рекомендації батькам з наукової організації праці (НОП) школярів

1. Сприяйте і постійно контролюйте роботу своїх дітей.

2. Визначте постійне місце учня, де б йому зручно було виконувати домашні завдання, читати книги, газети. Світло повинно падати на книгу або зошит з лівого боку.

3. Стежте, щоб учень вчасно йшов до школи і сво­єчасно повертався, контролюйте, чи не було спізнень, пропусків.

4. Вимагайте, щоб учень сідав за уроки у передба­чений режимом час, працював сумлінно. Після кожних ЗО хвилин 10 хвилин необхідно відпочивати.

5. Не відривайте школяра від роботи під час ви­конання домашніх завдань, вимкніть радіопередавач, телевізор; не дозволяйте іншим заважати йому в роботі.

6. Перевіряйте виконані письмові роботи, нехай учень розповість вивчене своїми словами, відповість на запитання.

7. Майже кожного дня проглядайте щоденник учня, перевіряйте, чи всі уроки у нього записані, які зроблено зауваження.

8. Виховуйте любов до навчання і школи, повагу до вчителя, старших.

9. Не критикуйте при дітях учителя, школу; про помічені недоліки в роботі вчителя, школи кажіть самому вчителю, директору школи.

10. Частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає їй краще вчитися, давайте поради, діліться з нею своїми досягненнями в роботі.

11. Один-два рази на місяць відвідуйте школу, розмовляйте з учителями, класними керівниками про успішність і поведінку учня, дотримуйтесь їхніх рекомендацій.

12. Обов'язково відвідуйте всі батьківські збори, лекції, користуйтеся даними вам порадами, допома­гайте у роботі батьківського комітету.

13. Не допускайте в сім'ї сварок, лайок, обману.

 

                                                               Азбука для батьків

     А   Азбуку виховання повинні знати всі батьки

Б   Будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

В   Вас запитують — уважно вислухайте і дайте відповідь.

   Г   Говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.
Д   Дбайте можливість дитині виявити самостій­ність.

Є  Єдність між вихователями, класними керівни­ками, усіма педагогами та членами сім'ї — запорука успішного виховання.

Ж   Життя дитини має бути заповнене посильною працею, грою.

З   Знайте: основи виховання закладаються з раннього віку.

І     Ігри для дитини — запорука здоров'я і нормаль­ного фізичного розвитку.

К   Корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л   Лялька і м'яч — улюблені іграшки дітей.

М   Мама і мир — найдорожче для дітей.

Н   Ніколи не говоріть дітям неправду.

О   Одяг дітей має бути охайним.

П   Прагніть поводитись із дітьми завжди спра­ведливо.

Р   Розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С   Слідкуйте за своєю поведінкою, бо діти на­слідують нас.

Т   Трудитись навчайте дітей з раннього віку.

У   Успіх у вихованні залежить від здорової ат­мосфери в сім'ї.

Ф   Фізкультура для дитини має стати улюбленим уроком.

Х   Хай дитина завжди відчуває інтерес до себе.

Ц   Цілеспрямованість у вихованні допоможе до­сягти значних успіхів.

Ч  Частіше бувайте з дитиною на лоні природи, вона — перший учитель вашої дитини.

Ш   Шум — ворог здоров'я дитини.

Щ   Щастя і радість у ваших руках.

Я   Якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічли­вою, справедливою, доброю, чесною, ставилась де всіх із любов'ю, то намагайтеся дотримуватись усіх цих порад самі.

 Фізіологія молодшого школяра

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки! Пам'ятайте!

Найголовніше — зберегти фізичне і психічне здоров'я дитини.

1. Розмовляйте зі своєю дитиною про необхідність берегти власне здоров'я.

2. Власним прикладом демонструйте своїй дитині шано­бливе ставлення до власного здоров'я.

3. Не дозволяйте їй виконувати режим дня від випадку до випадку.

4. Якщо дитина хвора, та протікання хвороби дозволяє їй робити зарядку і вона цього хоче — не перешкоджайте їй.

5. Відвідуйте разом із нею спортивні заходи і свята, осо­бливо дитячі.

6. Частіше виходьте разом з дитиною на прогулянки, бе­ріть участь в її іграх на свіжому повітрі.

7. Даруйте дитині подарунки, які сприятимуть збережен­ню її здоров'я.

8. Не смійтеся над дитиною, якщо вона виконує якусь вправу не так.

9. Схвалюйте спілкування дитини з однолітками, які за­ймаються спортом.

Поради батькам

НЕ РЕКОМЕНДУЮ:

— будити дитину в останню мить перед виходом до школи, виправдовуючи це великою любов'ю до знань;

— годувати дитину перед школою і після неї бутербродами;

— вимагати від дитини лише відмінних і добрих результа­тів у школі, якщо вона до них не готова;

— відразу після шкільних уроків виконувати домашні за­вдання;

— позбавляти дітей ігор на свіжому повітрі через погані оцінки;

— примушувати дитину спати вдень після уроків або на­впаки позбавляти її цього права;

— кричати на дитину, зокрема під час виконання домаш­ніх завдань;

— примушувати дитину багато разів переписувати в зошит із чернетки;

— не робити оздоровчих пауз під час виконання домашніх завдань;

— чекати тата і.маму, щоб розпочати виконувати уроки;

— сидіти біля телевізора або за комп'ютером більше 40— 45 хвилин на день;

— дивитися перед сном фільми жахів і грати в галасливі ігри;

— сварити дитину перед сном;

— не проявляти рухову активність у вільний від уроків час;

— не вибачати, дитині помилки і невдачі.

 

Роль гри та іграшки в житті молодшого школяра

Поради батькам

1. Дозволяйте своїй дитині грати зі своїми улюбленими іграшками і улюблені ігри.

2. Не викидайте іграшки, якщо дитина сама цього не хоче.

3. Не смійтеся над дитиною за її прихильність до певних іграшок.

4. Даруйте дитині іграшки з урахуванням її інтересів, за­хоплень.

5. Беріть участь в іграх дитини, якщо вона цього хоче від вас, незважаючи на вашу зайнятість.

6. Розповідайте дитині про свої іграшки і захоплення, по­казуйте їй ті ігри, в які ви грали в дитинстві й які були вам цікаві.

7. Вчіть на власному прикладі відноситися до іграшок шанобливо.

8. Використовуйте можливість ігрової ситуації для безпо­середнього спілкування із власною дитиною.

Загальні правила ігор  (складені на основі рекомендацій Нікітіних)

1. Гра повинна приносити радість і дитині, і дорослому.

2. Зацікавте дитину, але не змушуйте її гратися, не викли­кайте перенасичення грою.

3. Всі завдання діти повинні виконувати самостійно.

4. Завдання мусять бути посильними для дітей.

5. Більше хваліть за успіхи.

6. Не стримуйте рухову активність дитини, створюйте в грі невимушену обстановку.

7. Влаштовуйте змагання на швидкість вирішення ігрових завдань.

 

«Як ставитися до оцінок дитини»

Пам'ятка для батьків

— Не сваріть свою дитину за погану оцінку. Їй дуже хочеться бути на ваші очі хорошою. Якщо бути такою не виходить, дитина починає брехати і вивертатися, щоб бути на ваші очі хорошою.

— Співчувайте своїй дитині, якщо вона довго працю­вала та результат її праці не високий. Поясніть їй, що важливий не лише високий результат. Більше важливі знання, які вона зможе набути в результаті щоденної, на­полегливої праці.

— Не примушуйте свою дитину вимолювати собі оцінку наприкінці чверті заради вашого душевного спокою.

— Не вчіть свою дитину хитрувати, принижуватися і пристосовуватися заради позитивного результату у вигля­ді високої оцінки.

— Ніколи не висловлюйте сумнівів із приводу об'єктив­ності виставленої вашій дитині оцінки вголос.

— Є сумніви — йдіть у школу і спробуйте об'єктивно ро­зібратися в ситуації.

— Не звинувачуйте безпричинно інших дорослих і дітей в проблемах власних дітей.

— Підтримуйте дитину в її, нехай не дуже значних, але перемогах над собою, над своєю лінню.

— Влаштовуйте свята з нагоди отримання відмінної оцінки. Хороше, як і погане, запам'ятовується дитиною надовго і його хочеться повторити. Нехай дитина отримує хорошу оцінку заради того, щоб її відзначили. Незабаром це стане звичкою.

—    Демонструйте позитивні результати своєї праці, щоб дитині хотілося вам наслідувати.

«Як допомагати дитині в приготуванні домашніх завдань»

Пам'ятка для батьків

— Посидьте зі своєю дитиною на. перших порах вико­нання домашніх завдань. Тому, наскільки спокійними і упевненими будуть її перші кроки, залежать її майбутні шкільні успіхи.

— Оформіть робоче місце дитини, поставте красивий і зручний стіл, повісьте лампу, розклад уроків, цікаві вірші і побажання школяреві перед початком виконання уроків.Вчіть виконувати уроки лише в цьому робочому ку­точку

— Поясніть дитині головне правило учбової роботи — учбове приладдя, повинне завжди знаходитися на своєму місці. Постарайтеся привести в приклад своє робоче місце.

— Постійно вимагайте від дитини приведення в порядок робочого місця після виконання уроків. Якщо їй важко це робити або вона втомилася, допоможіть їй. Пройде небагато часу, і вона сама прибиратиме своє робоче місце.

—    Якщо дитина у вашій присутності робить уроки, не­хай сформулює вам, що вона повинна зробити. Це заспокоює дитину, знімає тривожність.

—     Якщо дитина щось робить не так, не поспішайте її лаяти. Те, що вам здається простим і зрозумілим, для неї поки здається таємничим і важким.

— Вчіть вашу дитину не відволікатися під час виконан­ня уроків; якщо дитина відволікається, спокійно нагадуйте їй про час, відведений на виконання уроків.

— Якщо дитина виконує письмове завдання, звертайте більше уваги на те, щоб вона писала чисто, без помарок, із дотриманням полів.

— Не примушуйте свою дитину багато разів переписува­ти домашнє завдання. Це підірве ваш авторитет і її інтерес до школи і навчання.

— Прагніть якомога раніше привчити дитину робити уроки самостійно і звертатися до вас лише у разі потреби.

— Кожного разу, коли вам хочеться вилаяти свою ди­тину за погану оцінку або неакуратно зроблене завдання, пригадайте себе в її віці, посміхніться і подумайте над тим, чи захоче ваша дитина через багато-багато років пригадати вас і ваші батьківські уроки.

— Навчіть її виконувати будь-яку справу у тому числі і домашні завдання із задоволенням, без злості і роздрату­вання. Це збереже її і ваше здоров'я.

— Врешті-решт, радійте тому, що у вас є таке щастя — із кимось робити уроки, комусь допомагати дорослішати!

 Етичне виховання дитини в сім’ї

Пам'ятка для батьків

1. Не демонструйте своїй дитині показну ввічливість і чуйність. Дуже швидко вона почне вас наслідувати і чинити так насамперед по відношенню до вас самих.

2. Не грубіть і не лихословте самі. Ваша звичка стане звич­кою вашої дитини.

3. Не говоріть про чужих людей погано і нешанобли­во. Якщо ви покажете в цьому приклад своїй дитині, чекайте, що дуже швидко вона скаже те ж саме про вас.

4. Будьте тактовні по відношенню до інших людей. Це урок добра і людяності вашій дитині.

5. Не бійтеся вибачитися перед кимсь у присутності своєї дитини. У цей момент ви нічого не втрачаєте, лише на­буваєте поваги своєї дитини.

6. виявляйте благодарство навіть тоді, коли вам дуже не хочеться його виявляти, вчіть цій якості свою дитину.

7. пам’ятайте, що поведінка – це дзеркало, в якому відбивається дійсна зовнішність кожного !

 «Ваша дитина і ви»

Пам’ятка для батьків

1. Постарайтеся зберегти в своїй сім'ї атмосферу відверто­сті і довір'я.

2. Не давайте своїй дитині нездійсненних обіцянок, не все­ляйте в її душу не.здійсненних надій.

3. Будьте тактовні в вияві заходів впливу на дитину. 

4. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте робити собі.

5. Не шантажуйте дитину своїми відносинами один із од­ним.

6. Не бійтеся поділитися зі своєю дитиною своїми почут­тями і слабкостями.

   7. Не ставте свої відносини із власною дитиною залежно від її навчальних успіхів.

«Як заохочувати дитину в сім'ї»

Пам'ятка для батьків

1. Якомога частіше схвально усміхайтеся своїй дитині: і ко­ли вона миє посуд, і коли робить уроки, і коли грає із своїми іграшками.

2. Заохочуйте свою дитину жестами: їй буде завжди теп­ло і затишно, якщо мама торкнеться її голови під час приготування уроків, а тато схвально обніме і потисне руку.

3. Словесно висловлюйте схвалення нехай найменшим успіхам своєї дитини, її поведінкою.

4. Використовуйте частіше вираз: «ти прав», «ми згодні із твоєю думкою» — це формує в дитині самоповагу, роз­виває самоаналіз і критичність мислення.

5. Даруйте своїй дитині подарунки та при цьому учіть її приймати подарунки.

6. Формуйте в своїй сім'ї традиції і ритуали заохочення ди­тини: день народження. Новий рік, кінець навчального року, 1 вересня, успішний виступ, сюрпризи, поздоров­лення і т. д.

7. Вчіть свою дитину бути вдячною за будь-які знаки уваги, виявлені до неї, незалежно від суми грошей, витра­чених на подарунок.

8. Даруйте подарунки своїй дитині не лише з урахуванням її бажань, але і з урахуванням можливостей своєї сім'ї.

9. Для заохочення своєї дитини використовуйте не лише подарунки матеріального плану, але і моральні заохо­чення, вигадані вами, які згодом стануть реліквією в ар­хіві сім'ї вашої дитини грамоти власного виготовлення, вірші, газети і дружні шаржі тощо.

10. Якщо ви хочете використовувати як заохочення гроші, використовуйте цю можливість для того, щоб дитина вчилася ними розпоряджатися розумно.

11. Якщо дитина заохочується грошима, ви повинні знати, яким чином вона ними розпорядилася і обговорити це із нею.

12. Дозволяйте своїй дитині мати кишенькові гроші, та не залишайте їх витрачання без аналізу самою дитиною і вами.                   

13. Якщо вашій дитині дарують подарунки, ніколи не ана­лізуйте із нею їх вартість і цінність. Це може привести до серйозних етичних проблем.

14. Вчіть свою дитину розуміти і цінувати заохочення своїх батьків. Пам'ятайте! Ваша увага, любов і ласка, дружня участь і розташування можуть зробити для вашої дитини більше, ніж найдорожчий подарунок! Рани приниження і знущання не заживають роками, шрами байдужості й ігнорування залишаються на все життя!

«Закони родинного виховання».

Пам'ятка для батьків

 Шановні мами і тата! Уважно прочитайте цю пам'ятку і замисліться про те, наскільки правильно ви поступаєте, виховуючи свою дитину, і визначаючи міру заохочення і по­карання дітей в сім'ї.

1. Ваша дитина повинна відчувати вашу послідовність і відповідальність, об'єктивність і розсудливість в оцін­ці її вчинків, поведінки.

2. Ніколи не карайте свою дитину, не розібравшись в си­туації, з чужих слів.

3. Не ухвалюйте формальне рішення про покарання своєї дитини.

4. Поважайте в своїй дитині людину, не ображайте і не принижуйте її.

5. Не бійтеся розповідати своїй дитині про свою провину в її віці. Це лише допоможе дитині зрозуміти вас і себе.

6. Вимагайте від дитини говорити тільки правду, якою б гіркою вона для вас не була.

7. Захищайте свою дитину, якщо ви упевнені в тому, що вона не робила поганого вчинку.

8. Карайте дитину, не принижуючи її людську гідність.

    9. Караючи дитину, дотримуйтеся єдиної лінії покаран­ня, не таїте від одного з батьків провину дитини. Це може привести до втрати вашого авторитету.

10. Будьте терплячі в покаранні, будь-який промах дитини не залишайте без уваги.

11. У промахах і провині своєї дитини не намагайтеся ро­бити винуватими інших людей.

12. «Хто старе поминає, той щастя не має». Пригадуйте це прислів'я тоді, коли вам хочеться дорікнути дитину по­ганим вчинком, колись нею зробленим.

“Закони батьківської істини”

 Закон 1. Цініть любов своєї дитини. Пам'ятайте, від лю­бові до ненависті лише один крок, не робіть необдуманих кроків!

Закон 2. Не принижуйте свою дитину. Принижуючи її саму, ви формуєте у неї уміння і навичку приниження, яке вона зможе використовувати по відношенню до інших лю­дей. Не виключено, що ними будете ви.

Закон 3. Не погрожуйте своїй дитині. Погрози дорослого породжують брехню дитини, призводять до боязні і нена­висті.

Закон 4. Не накладайте заборон. У природі дитини — дух бунтарства. Те, що категорично заборонено, дуже хо­четься спробувати, не забувайте про це.

Закон 5. Не опікайте своєї дитини там, де можна обій­тися без опіки; дайте можливість маленькій людині само­стійно стати великою.

Закон 6. Не йдіть на поводі у своєї дитини, умійте до­тримувати міру своєї любові і міру своєї батьківської від­повідальності.

Закон 7. Розвивайте в собі відчуття гумору. Вчіться смія­тися над своїми слабкостями, дозволяйте своїй дитині смія­тися разом з вами. УЧІТЬ СВОЮ ДИТИНУ СМІЯТИСЯ НАД СОБОЮ! Це краще, ніж якщо над нею сміятимуться інші.

Закон 8. Не читайте своїй дитині безконечні нотації, вона їх просто не чує!

Закон 9. Будьте завжди послідовні в своїх вимогах. До­бре орієнтуйтеся в своїх «так і ні».

Закон 10. Не позбавляйте свою дитину права бути ди­тиною. Дайте їй можливість побути пустуном і непосидою, бунтарем і шибеником. Період дитинства швидкоплинний, а так багато потрібно устигнути спробувати, перш ніж ста­неш дорослим. Дайте можливість своїй дитині бути нею під час дитинства, інакше період дитинства триватиме і в його дорослому житті. Це може обернутися серйозними наслідками і для вашої дитини і для вас, батьки !

Закон 11. Пам'ятайте, що найбільше батьківське щастя - бачити дітей, розумних і вдячних!

Увага вимагає уваги !

Пам'ятка для батьків

Шановні тата і мами! Пам'ятайте, що увага — один з найважливіших психічних процесів. Увага є важливою складовою частиною результативності учбової діяльності вашої дитини. Для того, щоб ваша дитина була уважною, прагніть допомогти їй тренувати увагу.

1. У основі уваги лежить інтерес. Чим цікавіше і різнома­нітніше будуть ігри і забави, які ви пропонуєте дитині, тим більше шансів розвинути довільну увагу дитини.

2. Розвиваючи увагу своєї дитини, враховуйте коло її за­хоплень. Відштовхуючись від її захоплень, привертайте її увагу до інших процесів і явищ, пов'язаних з її захо­пленнями.

3. Постійно тренуйте увагу своєї дитини. Використовуйте для цього прогулянки на свіжому повітрі, походи, будь-яку можливість.

4. Розвиваючи увагу дитини, не нагадуйте і не фіксуйте її невдачі. Більше уваги звертайте на досягнуті нею успіхи.

5. Стимулюйте інтерес до розвитку уваги власним прикла­дом і прикладами із життя інших людей.

6. У сімейному колі демонструйте досягнення дитини по розвитку власної уваги.

7. Наберіться терпіння і не чекайте негайних, успішних

результатів.

«Рекомендації що до розвитку позитивних емоцій у дитини»

Пам'ятка для батьків

Тата і мами! Пам'ятайте!

Від знаків вітання, схвалення, любові у дитини склада­ється відчуття: «зі мною все гаразд», «я— хороший». Від сигналів засудження, незадоволеності, критики з'являєть­ся відчуття «зі мною щось не так», «я — поганий».

Душевна скарбничка дитини працює день і ніч. Її цін­ність залежить від того, що ми туди кидаємо.

Навіть вимоги, які ви пред'являєте, повинні бути наповнені любов'ю і надією.

Навчіться слухати своєї дитини в радості і в жалі.

Караючи свою дитину, залишайтеся поряд із нею, не уникайте спілкування із нею.

Станьте для своєї дитини прикладом для наслідування в вияві позитивних емоцій по відношенню до членів своєї сім'ї й інших людей.

Заводьте свої красиві, добрі і світлі ритуали спілкуван­ня, які зроблять ваше життя і життя вашої дитини тепліше і радісніше.

Ритуали, які подобаються дітям:

а) перед виходом у школу отримати обійми батьків і на­путливе слово або жест;

б) прийшовши зі школи, розказати про свої успіхи і про­блеми і отримати слова підтримки і участі за чашкою чаю;

в) у вихідний день обговорити прожитий тиждень і його значення для дітей і батьків;

г) посидіти у сутінках при свічках поряд із мамою і татом;

д) на ніч послухати казку і бути дбайливо укритим;

е) у свій день народження отримувати сюрпризи і улаш­товувати їх для інших членів сім'ї;

є) разом із мамою готуватися до свята і пекти красивий торт;

ж) посидіти із мамою і татом, узявшись за руки, під час своєї хвороби попросити у них улюблену їжу або щось таке,  чого дуже давно хотілося. 

                 Проблеми адаптації першокласників

до навчання в школі

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога.

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом нової діяльності (навчальної а не ігрової). У житті дитини змінюються все:  обов'язки, оточення, режим. Це „ кризовий період” у житті дитини, і ця її „ криза” виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Процес  адаптації  до шкільного життя у дітей триває по різному – від 2 тижнів до 2 – 3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психологічними особливостями та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному  рівень готовності до школи, або „шкільної зрілості”

Шкільна зрілість виявляється у:

1)    морфогенетичній готовності, що передбачає фізіологічну зрілість (стан здоров'я) та рівень фізичного розвитку (розвитку дрібної моторики рук і зорово – рухової координації)

2)    інтелектуальній готовності дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати та інш.

3)    Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками ( вмінням слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати…)

4)    Емоційно – вольової готовності, що передбачає вміння робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити..

5)    Мотиваційна готовність, передбачає чітко оформлювати позицію школяра. Коли дитина:

-         має належне уявлення про школу;

-         позитивно  ставиться до шкільних занять;

-         відає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу і малювання, фізкультура, трудове навчання;

-         визнає авторитет вчителя;

Психологічна готовність є необхідною умовою успішної адаптації до шкільного життя. Є чимало дітей, які все ж таки не можуть „вжитися в нову роль”. Вони часто страждають на нездоров'я, перебувають у пригніченому настрої, не повністю засвоюють навчальний матеріал, не мають близьких друзів, знають на ім'я та прізвище не всіх однокласників тощо.

Причинами шкільної дезадаптації частіше є неправильні методи виховання у сім'ї або порушення системи стосунків у школі.

До виховних помилок батьків належать:

-         надмірно завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, внаслідок чого будь – яка невдача сприймається нею неадекватно;

-         розмови про вади вчительки або недоліки школи замість акцентування дитини на приємних моментах;

-         часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, пов'язане зі школою, втрачає для неї щонайменшу привабливість.

Декілька порад щодо режиму дня:

-         12 годин сну з урахуванням обіду (1- 1,5 год.) для поновлення сил;

-         після школи не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2 – 3 години відпочити. Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 годин. Зайняття ввечері безрезультатні.

-         Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. Занять необхідно 10 – 15 хвилин перерви.

-         Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та підтримка („не хвилюйся, все вийде”, „давай розбиратися разом”), похвала навіть якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках 1 „не дарма з письма в тебе одні „2” та „3”)

  Якщо ви будете дотримуватись нижче вказаних побажань у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.

Дитинство без насильства!

На жаль тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження.

Діти мають право на захист від приниження та насильства, яке карається законом.

 Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі і іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтесь нашими порадами.

 Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

 Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

 Змінюйте оточення, а не дитину

 Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

 Висловлюйте свої бажання позитивно

 Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

 Висувайте реальні вимоги

 Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

 Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

 В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

 Обирайте виховання без побиття та крику

 На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

 Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

 Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

 Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина

 Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

 І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.