Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів
загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до наказу
Міністерства освіти і науки від 21.08.
2013 № 1222 «Про
затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Особливості
безбального оцінювання
Відповідно до наказу Міністерства освіти і
науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання
навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої
освіти» оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється
вербально: у 1 класі з усіх предметів
інваріантної складової.
Відмова
від використання балів у 1-х класах пов'язана з віковими особливостями учнів
початкових класів. 6-7-річний
школяр по-особливому сприймає оцінку своєї діяльності. У нього
переважає зовнішня мотивація діяльності. У цьому віці дитина поки що не вміє
об'єктивно оцінювати результати своєї діяльності, здійснювати контроль і
самоконтроль, оцінку і самооцінку.
У дошкільному віці в дитини сформувалося
позитивне ставлення до себе. Під впливом різноманітних чинників шкільного життя
ці уявлення піддаються серйозному випробуванню.
Навчання, як правило, пов’язане як із
успіхами, так і з помилками та невдачами, а отже, і з низькими оцінками. Тому
оцінка здатна викликати в учня гострі переживання: радість, емоційне
задоволення успіхом, сором за невдачу, внутрішній протест проти осуду тощо.
Радість і задоволення досягненнями в навчанні підтримують мотивацію навчання,
створюють позитивний емоційний фон у стосунках з учителем і однолітками.
Почуття гіркоти, невдоволеність невдачами можуть спричинити неусвідомлений
конфлікт з оточенням, зниження самооцінки, зневіру, небажання вчитися.
Зважаючи на зазначене, доцільно під час
оцінювання характеризувати роботу учня, а не його особистість, використовуючи вислови на зразок: правильно чи неправильно; я твоєю роботою
задоволена чи не задоволена; сьогодні твоя відповідь повніша чи недостатньо
повна, ніж на попередньому уроці тощо, замість: ти найрозумніший; я тобою не задоволена.
Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками,
квіточками, прапорцями тощо), оскільки при цьому функцію оцінки бере
на себе цей предметний малюнок і ставлення дитини до нього ідентичне ставленню
до оцінки в балах.
Вчитель може висловлювати оціночні судження в різних формах: словесній: Ти правильно виконав завдання. Ти правильно
розв’язав задачу. Ти акуратно виконав роботу. Твоя робота достойна високої
оцінки тощо); графічній ( сходинки зростання, графіки тощо), знакової
(знаки «+», «-» та ін.).
Орієнтовні вимоги до ведення та
оцінювання учнівських зошитів
Для навчальної роботи в
початкових класах використовуються зошити, що відповідають чинним в Україні
стандартам, з такими видами графічної сітки:
– у дві
горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями:
– у клітинку з нормою лініювання
5,0 х 5,0 мм.
У 1 класі зошити підписує вчитель.
Під час виконання письмової роботи учням рекомендується дотримуватися
однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, орієнтуючись
на правила переносу і не виходячи за межі рядка, дотримуватися абзаців.
Якщо потрібно
виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану літеру чи цифру
навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру.
Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення або числовий вираз, то
його слід закреслити тонкою горизонтальною лінією, а не брати в дужки,
оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і далі записати правильно.
Виправлення
(закреслення та поновлення) написаного треба робити ручкою, а не олівцем.
Учні мають
бережливо використовувати зошит: не починати новий, доки не списано попередній;
користуватися обгортками; не бруднити сторінок; не виривати аркушів.
Заміна
зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не рекомендується.
Усі записи в зошиті вчитель здійснює каліграфічно і грамотно.
Орієнтовні вимоги до оформлення
письмових робіт з мов
У період
навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдання в зошиті з друкованою основою, де подано зразки написання літер, їх поєднань,
окремих слів і речень, а також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів.
Щоб навчити першокласників
орієнтуватись у розлініюванні зошита та для виконання індивідуальних,
диференційованих вправ і завдань, починаючи з листопада (січня),
можна паралельно практикувати виконання окремих завдань у шкільних зошитах з таким
самим розлініюванням.
Завдання, пов’язані з мовним
аналізом (креслення схем речень, звуко-складової структури слів, «друкування»
тощо), першокласникам рекомендується виконувати в окремому зошиті в клітинку.
Орієнтовні вимоги до оформлення
письмових робіт з математики
Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці зверху та
другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики
пропускають одну клітинку.
Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в
зошитах з математики пропускають чотири клітинки для виставляння
оцінки та для поміток учителя.
Літери і цифри рекомендується
писати у клітинці зошита похило, кожну
цифру, знак і літеру записувати в окремій клітинці.
Цифри в 1-4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери в 1-2 класах
– висотою в одну клітинку. Великі літери в 1-4 класах пишуть заввишки в півтори
клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик.
Між виразами відстань добирають довільно (2-3 клітинки), але з дотриманням
симетрії та економії паперу.
Після
чисел найменування пишуть скорочено (відповідно до Державного стандарту України
«Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у
бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила» (ДТСУ 3582-97),
затвердженого наказом
Держстандарту України від 4 липня 1997 р. № 391):
– без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв,
15 год; 15 грн;
– крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці –
копійки: 20 к.
Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 17
км/год (або 17 км
за 1 год).
Одиниці
площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2 . Висота
цифри 2 біля літери орієнтовно становить 1/2 клітинки.
Назви предметів біля цифри записують за правилами скорочень: 8 д. (8 дерев),
14 гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук).
У 1 і 2 класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7 кг цукру.
Читання
Перевірку сформованості вміння читати в 1
класі вбачається за доцільне здійснювати індивідуально наприкінці навчального
року на матеріалі (готує вчитель), у якому використано всі букви алфавіту,
склади різних типів.
При оцінюванні сформованості уміння читати в
1 класі беруться до уваги: спосіб читання (складами, цілими словами);
правильність читання; швидкість і розуміння прочитаного.
Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь
Основною формою перевірки орфографічної та
пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант.
Контрольне списування може проводитися: в 1
класі – у кінці року.
Рекомендовані обсяги текстів для диктантів і
списування: у 1 класі – 20-30 слів.
При оцінюванні диктантів доцільно брати
до уваги грамотність, каліграфію (правильність написання букв та їх з’єднань) і
культуру оформлення письмової роботи:
від оцінки за грамотність рекомендуємо віднімати 1-2 бали за помилки в
написанні букв і їх з’єднань та недотримання культури оформлення письмової
роботи.
Норми оцінювання:
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Кількість помилок
|
Початковий
|
1
|
9 і більше
|
2
|
8
|
|
3
|
7
|
|
Середній
|
4
|
6
|
5
|
5
|
|
6
|
4
|
|
Достатній
|
7
|
3
|
8
|
2
|
|
9
|
1
|
|
Високий
|
10
|
1 негруба помилка або 2-3
виправлення
|
11
|
1 виправлення
|
|
12
|
––
|
Оцінювання графічних навичок письма,
техніки,
швидкості письма, культури оформлення письмових робіт
Графічні навички
письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт
перевіряються шляхом списування з друкованого тексту.
У 1 класі списування
доцільно проводити на кінець навчального року.
За списаний текст
рекомендуємо виставляти дві оцінки: одна – за грамотність, друга – за
каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.
Грамотність оцінюється за
такими самими вимогами, що й диктант.
При оцінюванні графічних навичок (каліграфії) і дотримання
гігієнічних правил письма в 1 класі береться до уваги: списаний текст,
правильність написання літер та їх поєднання, охайність.
МАТЕМАТИКА
Об'єктами перевірки й оцінювання
навчальних досягнень учнів з
математики є складники предметної компетентності – знання, уміння та навички,
здатність їх застосовувати у навчальних і життєвих ситуаціях.
Контроль навчальних досягнень учнів рекомендуємо здійснювати шляхом
поточної перевірки (1–4 класи) і тематичної перевірки (2–4 класи).
Поточну перевірку рекомендуємо проводити в усній і письмовій
формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Цей
вид контролю передбачається учителем під час підготовки до кожного уроку і
знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна
перевірка може здійснюватись у формі самостійної роботи — короткотривалої (10–15 хвилин)
письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Поточний контроль не обов’язково проводиться
фронтально; його результати не завжди відображаються у балах.
Перевірка навчальних досягнень учнів в усній формі
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів в усній формі є:
якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість,
конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура
математичного мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання
термінів, повнота у формулюванні висновків.
Усні
відповіді учнів оцінюються
за такими показниками (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки
від 21.08. 2013 № 1222 «Про
затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому
вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує
найпростіші математичні операції за допомоги вчителя
|
2
|
Учень/учениця розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття
за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні
копіювання зразка виконання
|
|
3
|
Учень/учениця розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції,
моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального
кількаразового їх пояснення вчителем
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця частково відтворює засвоєну навчальну інформацію,
наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну
термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
|
5
|
Учень/учениця відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги
вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує
математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити
свої дії
|
|
6
|
Учень/учениця відтворює навчальну інформацію у засвоєній
послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності,
ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця виділяє суттєві ознаки математичних понять; формулює
прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних
завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
|
8
|
Учень/учениця розкриває сутність математичних понять, ілюструє їх
прикладами; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої
дії
|
|
9
|
Учень/учениця усвідомлено відтворює навчальний зміст, ілюструє
відповіді прикладами з реального життя; виконує завдання, які потребують
значної самостійності; виправляє помилки, на які вказує вчитель
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює
міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи
діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та
обґрунтовує способи виконання математичних операцій; знаходить і виправляє
власні помилки
|
11
|
Учень/учениця демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в
яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання
математичних завдань; застосовує елементи пошукової діяльності; володіє
навичками самоконтролю
|
|
12
|
Учень/учениця виявляє системність знань і способів математичної
діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих
ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і
практично зорієнтованих задач; об’єктивно оцінює свою роботу
|
