Сценарій "Початкова школо, прощавай!"

Початкова школо, прощавай !

День сьогодні такий незвичайний !

Сонце встало, умите в росі,

Зве до школи нас дзвоник останній,

І зібрались на свято усі !

А я чула, що сьогодні у нас останній урок ...

Як це останній ?

Ми прощаємося з початковою школою.

От і добре ! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...

А що далі ?

Я від старших чув, що нас чекає старша школа.

А мені розповідали, що там справжнісінька каторга : твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь !

Щось мені вже не хочеться туди ...

Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми все знаємо, будемо всі відмінниками !

Еге, якби так можна було ! Але час назад не повернеш...

·        Хто тут згадував про повернення часу ? Так – так, упізнаю ... Це ж 4-й клас ! То у вас сьогодні останній урок ?

Пробачте, а ви хто ?

·        Я – фея, охоронниця книжкових багатств. А ще я можу повернути вас у минуле, щоб ви усе пригадали  і не сумували. Ось бачите, у мене є чарівна книжка ...

Та це ж букварик ! Який же він чарівний ?

·        Ще й який чарівний ! Просто ви цього не знали. А якщо щиро вірити, то будь-яка річ може стати чарівною. То ви хочете помандрувати у минуле ?

Так !

·        Тоді слухайте і запам’ятовуйте ! Ви потрапите у минуле, щоб пригадати все найцікавіше, що з вами сталося протягом останніх чотирьох років. У вас буде зовсім мало часу, а  я буду за вами спостерігати. У добру путь !

5,4,3,2,1,0

Здається, ми вже перемістились у минуле ...

Ой, погляньте !

-         Тату, а чому іде дощ ?

-         Підеш до школи – дізнаєшся.

-         Тату, а в Баби – Яги є жабенята ?

-         Які ще жабенята ? Звідки я знаю ?

-         Тату, а нащо коняці коси на плечах ?

-         Запитай у коняки.

-         Тату, а байкери люблять цукерки ?

-         Не знаю, я їх не питав.

-         Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю ?

-         Що ти, моя дитино! Як можна! Адже чим більше ти будеш запитувати, тим більше знатимеш.

А я пам’ятаю, як усе було ! Спочатку ми щодня поспішали в дитсадок.

Плели віночки з кульбабок...

Вчилися малювати, ліпити, робити аплікації. Вчили віршики.

А як минуло нам шість, одразу пішли в перший клас !

І перше побачили один одного, нашу першу вчительку, Тетяну Дмитрівну.

А ти вже зібрався до школи ?

Так, мама навіть штани випрасувала !

А я вже і книжки склала, й зошити, і навіть Барбі у портфелі приховала !

А я теж зібрався, одне питання тільки : в якій руці нести телевізор ? А то в лівій буде букет, у правій – іграшки, за плечима – ранець! Хіба тата попросити, щоб допоміг ...

Пісня “Здрастуй,  школо” (с.6)

Дзвінок

Ой, мабуть, урок починається ! Швиденько сідайте по місцях ! 

Заходить вчителька.

-         Доброго дня, любі діти !

-         Добридень !

-         Ви, мабуть, прийшли вчитися ?

-         Так!

-         А чого б ви хотіли навчитися ?

-         Я хочу навчитися розбирати і збирати свою машину.

-         А я хочу бути тамадою на лялькових весіллях.

-         А я буду лікарем ! От навчуся всім уколи робити, тоді побачите!

-         Та що ви кажете? Треба учитися писати і читати, бо на роботу не візьмуть !

-         Так – так! Що ж, навчу вас і писати, й читати, і ще багато дечого, але спочатку вам потрібно стати справжніми учнями.

Урок перший : шкільна форма

А я знаю! Нам у школі щоб учитись, треба форму одягти.

Я взяла у мами туфлі,

Макіяж зробила вправно.

Виглядати елегантно –

Головне для жінки, правда ?

Я у тата взяв годинник

Й футболку з написом “Динамо”.

Щоб довести – час ціную

І до спорту теж мастак.

Ну а я приніс валізи

І зимовий одяг свій,

Бо сюди прийшов учитись

Я на цілий довгий рік.

-         Пам’ятаймо, що навчання –

Шлях до світла, до пізнання.

Слухай, вчи, не грай, не спи –

І розумним станеш ти.

Як задзвенить цей дзвінок,

Починається урок.

Пісня “Чого вчать у школі” (с. 131)

Що за муки ми терпіли, доки букв писать не вміли !

Та поступово ми звикали тримати ручки й олівці. Вже нас контрольні не лякали, ми часто чули “Молодці”!

Ось і закінчився наш 1-й клас.

Дзвінок

Ось, чуєте – вже пролунав дзвінок, запрошує нас вчитель на урок.

Урок читання

-         Ігорчику, де народився Тарас Григорович Шевченко ?

-         На 25-й сторінці читанки !

-         Олежику, які ти знаєш теплі й лагідні слова ?

-         Шуба, рукавички, чай ...

-         Діти, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою ?

-         Краще її зовсім не носити до школи !

Урок математики

-         Максиме, якщо я тобі дам три груші, то як ти їх розділиш на п’ятьох дітей ?

-         Зварю компот.

-         Софійко, припустімо, у твого брата п’ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат ?

-         Він мене відлупцює.

І другий рік пролетів зовсім непомітно. Усі ми підросли, стали дорослими...

Дзвінок.

Ми у третьому класі... Дзвоник знов для нас лунає й на уроки закликає.

Урок рідної мови

-         Діти перекладіть з української мови російською мовою слова морква, квасоля, цибуля за зразком : картопля – картопель.

-         (Разом) Картопля – картопель, морква – моркофель, квасоля – квасофель, цибуля – цибуфель.

-         Віко, провідміняй дієслово ходити.

-         Я йду, ти йдеш...

-         Швидше !

-         Я біжу, ти біжиш!

Ми всі засвоїли чудово

Прикметник, суфікс, дієслово,

Диктантів багато написали,

Освіченими дуже стали.

Дзвінок.

Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав.

І весело, й сумно усім водночас.

І як не хитруй, ми вже стали великі,

Всі перейшли у 4-й клас.

Урок природознавства

-         Скажіть, чим відрізняються свійські тварини від диких ?

-         Дикі тварини ніколи не віддають добровільно молоко та яйця.

-         Як ти гадаєш, Володя, що важливіше – сонце чи місяць ?

-         Місяць.

-         Чому?

-         Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце – вдень, коли й так видно.

Виховна година

-         Проведено виховну годину. Максимку, ти знайшов 5 гривень, що б ти зробив із грошима? Залишив би собі ?

-         Ні, вчителько.

-         Молодець! А що б ти з ними зробив?

-         Купив би собі цукерок.

-         Олежику, а чому ти несеш щоденник на підпис дідусеві, а не татові ?

-         Бо дідусь воював – він уже нічого не боїться.

-         Павлусику, чому це твоя матуся не була на батьківських зборах ?

-         Я їй не сказав.

-         Чому?

-         Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів.

Час вам повертатися !Ваша подорож завершилась ! 5,4,3,2,1,0.

Ми скоро підемо

По стежині шкільній в п’ятий клас

Ірино Миколаївно, не сумуйте за нами,

Ми завжди пам’ятатимем вас.

Ми до батьків сказати хочем слово.

Їх привітати щиро, від душі.

Подарувати пісню їм чудову,

Найкращі прочитати їм вірші.

Бо без батьків чого ми в світі варті –

Без маминої ласки і добра,

Без батьківської мудрості і жарту,

Без щедрого родинного тепла?

В цей урочистий, святковий день дозвольте вшанувати вашу працю і від усього серця подарувати вам ці дарунки !

Ми добрі і розумні,

За нас ви будьте певні.

Хоч ми рухливі та шумні,

Проте слухняні й чемні.

Ми будем вчитись на відмінно,

І поведінка буде в нас зразкова.

Ми слухатись будем неодмінно,

Ви лиш прийміть нас в п’ятий клас !

Слово першій вчительці.

Шкільна стежина привела нас до місця, де неодмінно доведеться розлучитися! Я мушу повертатися назад, а ви підете далі, в нове, світле, незвідане життя. Ніколи не схиляйтеся перед труднощами.

Але перед тим як піти, ви залишите про себе гарні спогади, теплі зустрічі, веселкові мрії. Кожен з вас написав свою мрію на аркуші, настав час прикріпити його на “Дереві бажань». Це дерево – чарівне, всі мрії та секрети, які ви йому довірили, збудуться. Через сім років, в 11-му класі, ви розгорнете ці аркуші і пригадаєте далекий рік прощання з початковою школою.

І ще дозвольте мені вручити ці медалі, які символізують ваше закінчення у початковій школі.

У нас усіх прощальний настрій,

Ми всі схвильовані украй...

Тож скажем разом ми :

“Велика школо, здрастуй!

Початкова школо, прощавай!”

Пісня “І в нас,  і вас все буде гаразд”