24 листопада 2013

Методика викладання української мови



Ефективність методики викладання української мови залежить від досягнення триєдиної мети . Щоб визначити, чого учні повинні навчитися на кожному конкретному уроці, вчителеві необхідно керуватись важливим положенням : одиницею навчання в сучасній школі є не матеріал окремого взятого уроку, а тема. А це означає, що тема і мета уроку визначається його місцем у системі уроків з даного розділу.

Щодо визначення цілей уроку з мови варто зазначити наступне.

 Навчальну мету уроку необхідно формулювати таким чином, щоб із неї однозначно випливало, яким конкретними знаннями, уміннями та навичкам мають оволодіти учні на уроці. Оскільки основна метою уроків рідної мови — навчити учнів користуватися мовними одиницями у зв'язному мовленні, то навчальній меті уроку повинні знайти відображені дві її частини — мовна і мовленнєва. Мовна мета з лежить від того фонетичного, граматичного чи орфографічного матеріалу, який розглядається на уроці, наприклад: "Дати поняття про іменник як частину мови, навчити розрізняти іменник серед інших часті мови" (3 клас). Мовленнєва частина навчальної мети визначається на основі тієї роботи, що проводить над зв'язним мовленням (текстом). Ця робота обов'язковим елементом сучасного уроку мови, адже

на основі тексту учні усвідомлюють роль і значення виучуваного явища у мовленні, вчаться викори­стовувати його у власному спілкуванні, залежно від комунікативних цілей висловлювання. Скажімо, під час вивчення теми "Поняття про прикметник" (3 клас) мовленнєву мету можна визначити таким чином: "Вчити "оживляти" текст за допомогою прикмет­ників".
Розвивальні цілі уроку мови повинні бути спря­мовані на формування уміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, діяти за аналогією тощо.
Виховну мету уроку мови більшість учителів визначає досить абстрактно, наприклад: "виховувати любов до Батьківщини", "виховувати бережливе став­лення до природи" тощо. Виховну мету уроку мови краще формулювати з урахуванням мовних понять, специфіки оточення, в якому живе дитина, її віку, наприклад: "пробуджувати почуття...", "зміцнювати бажання...", "виховувати вдячність...". Тому в нав­чальний процес необхідно включати тексти, що по­зитивно впливають на психіку дитини, сприяють формуванню моральних якостей, естетичному та еко­логічному вихованню, поповнюють знання учнів про традиції народів України. Водночас для виховання особистості велике значення має характер діяльності учнів на уроці: спільний пошук, бажання і вміння допомогти товаришеві, прагнення досягти мети, ра­дість колективної праці, що і буде конкретною вихов­ною метою уроку, який планується. Отже, готуючись до уроків з мови, вчитель має вдумливо і всебічно зважити можливості матеріалу і залежно від цього розв'язати питання про доцільність визначення вихов­ної мети в плані уроку.
Після того, як визначено тему і мету уроку, вчитель приступає до аналізу матеріалу, який є предметом вивчення на уроці.
Вибір методу пояснення матеріалу залежить від специфіки мовного явища, вправ підручника, наявність дидактичних посібників, унаочнення. Але ефективним воно буде лише тоді, коли проходить чітко, максимально конкретно, переконливо, доступно учням і за активної участі всього класу. Тому,  доцільно на уроках української мови використовувати систему вправ, такі як :

-  система вправ має включати не тільки слова, а й словосполучення, речення, текст ;

-  вправи повинні бути різні за формою виконання: усні і письмові, репродуктивні і творчі, індивідуальні і колективні, мовні і мовленнєві (діалог і монолог). Застосовувати більше колективні форми роботи (парні і групові заняття, ділові і рольові ігри, створення і вирішення мовленнєвих ситуацій, близьких до природних);

-  вся робота на уроці має сприяти збагаченню і активізації словникового запасу учнів. Учитель повинен виховувати в учнів лексичну пильність (місце слова в тексті), заохочувати їх до образного й емоцій­ного вираження думки;

-  продумувати диференційовані завдання з урахуванням різного рівня підготовки учнів. Особливу увагу звернути на допомогу невстигаючим учням під час виконання творчих робіт;

-  вчителю необхідно точно сформулювати дітям мету кожної вправи, допомогти зробити висновок після її виконання. Такі висновки будуть основою для підбиття загального підсумку про виучуване явище;

8) використовувати графічну інформацію, де це можливо, для підбиття підсумку уроку. Адже зо­бражене мовне явище на схемі в спрощено-уза­гальненому вигляді дозволяє виразно і стисло виділити головні його ознаки.

Доведено, що наочно сприйнята інформація, до­повнена словесним поясненням, часто запам'я­товується на все життя.
 Підбиваючи підсумок, можна сказати: в уроці немає дрібниць, тут усе головне. Продуманий у деталях навчальний процес повинен бути спря­мований на реалізацію поставленої мети уроку, на те, щоб отримати високий результат за найменшої затрати сил і часу, щоб урок підняв учнів на вищий щабель у їхньому розумовому, мовному і мов­леннєвому зростанні (а не лише ілюстрував те, що учні вже знають), сприяти прищепленню дітям інтересу до навчання, до мови, формуванню уміння працювати творчо

10 листопада 2013

Агітаційна листівка "День зустрічі птахів"

Всеукраїнська акція "День зустрічі птахів"

     З кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато з них стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях. Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - треба вивчати птахів,  знати їхні потреби щодо навколишнього середовища, розповсюджувати інформацію.
     Учні 3 класу взяли активну участь у акції "День зустрічі птахів". 
   Колективно виготовили агітаційну листівку, яка є невеличким внеском для допомоги пернатим друзям.




СИНИЧКА

                        За вікном хурделиця мела
І мороз щипав усіх за щічки.
А мені постукала в вікно
Невеличка пташечка – синичка.
Попрохала захистку вона
Тяжко їй у полі зимувати.
До роботи вмить узявся я.
Годівничку майструвати.
   Заяць Олег


         ДВІ СЕСТРИЧКИ


Вийшла ранком на поріг,
А надворі сипле сніг.
На порозі дві синички,
Дві синички – дві сестрички.
Вони раді цій зимі,
Хоча трішечки сумні.
Я насиплю в годівничку
Крихти хліба, трішки проса,
Щоб їм веселіш велося.
Щоби радо щебетали
І морозу не боялись.
Матрипула Анастасія






SOS

Прийшла зима...
Біло-білим покривалом
 все накрила, замела.
Сплять річки, озера, звірі:
ведмежата, їжачки....
І летять із лісу птиці:
снігурі, галки, синиці...
Ближче до людських осель.
Дуже голод дошкуляє,
а поживи в них немає.
-         Добрі люди, поможіть
  і від голоду спасіть !
Хай у кожному дворі
будуть годівнички.
Щоб веселі снігурі,
горобці, синички,
всі зимуючі птахи
не боялися (голодної) зими !
                                                                                          Перетятко Йосип



                                                 Дишкант Христина 



ПТАШИНА НАДІЯ


І горобчикам, і дятлам,
сойкам, шишкарям.
І сорокам – білобоким,
щигликам та голубам
не страшний узимку холод.
В зграї дружно ми зберемся
та зігріємся ураз!
Пір’ячко у нас тепленьке,
ми розпушуємо – два !
Та ось голод  -  ворог наш!


Тут надіємось на вас !

Пригостіть смачненьким нас! 
Заспіваємо для вас !


                               Кукса Денис