Ведуча. А тепер слово першокласникам.
Я сьогодні
йшла до школи,
Встала
рано, як ніколи.
Швидше,
мамо, швидше, тату!
Скільки ж
можна вже чекати?
Я ж іду не
в дитсадок.
А на
перший свій урок!
Я бажаний у школі гість —
Мені вже
виповнилось шість.
Я радий,
як ніколи,
Бо йду уже
до школи
Ми —
найменші школярі.
Годі
бігати в дворі!
Будемо
читать, писать,
Літери й
слова складать,
Тож радійте всі
навколо,
Привітайте щиро нас.
Здрастуй, наша рідна школо,
Ми прийшли у перший клас!
В цей чудовий світлий ранок
Школярами ми стаєм.
Старшокласникам говорим:
«Знайте, ми не підведем!»
Привітайте щиро нас.
Здрастуй, наша рідна школо,
Ми прийшли у перший клас!
В цей чудовий світлий ранок
Школярами ми стаєм.
Старшокласникам говорим:
«Знайте, ми не підведем!»
Я біжу бігцем до
школи,
В ній я ще не був ніколи,
Йдуть зі мною мама й тато —
То для них велике свято.
В ній я ще не був ніколи,
Йдуть зі мною мама й тато —
То для них велике свято.
Скоро піснею
заллється
У шкільнім дворі дзвінок —
Сповістить він, що почнеться
Вперше справжній наш урок.
У шкільнім дворі дзвінок —
Сповістить він, що почнеться
Вперше справжній наш урок.
Таке велике сьогодні свято!
Радіють мами, бабусі й тати.
Бо сьогодні перший раз
Зустрічає школа нас!
Шість років був я просто хлопчик,
В машинки грався і гуляв,
Тепер моя здійснилась мрія,
Школяриком я став.
З дитсадком ми
розпрощались.
В нас канікули були.
А сьогодні ми зібрались
І у перший клас прийшли.
В нас канікули були.
А сьогодні ми зібрались
І у перший клас прийшли.
Дуже довго я збирався,
Форму міряв сім разів.
Одягався, роздягався,
Гарним бути так хотів.
Форму міряв сім разів.
Одягався, роздягався,
Гарним бути так хотів.
Мама теж мене вдягала,
Ти такий в нас не один!
Бантики мені в’язала
Рівно двадцять п’ять хвилин!
Ти такий в нас не один!
Бантики мені в’язала
Рівно двадцять п’ять хвилин!
Що тут в школі нас чекає?
Як то вчитись? Хто б сказав...
І Петько цього на знає,
І Василь також не знав.
Як то вчитись? Хто б сказав...
І Петько цього на знає,
І Василь також не знав.
Я дивуюсь, що там знати?
Справді, ти такий дивак!
Справді, ти такий дивак!
Треба ранець в руки брати,
Там побачим, що і як!
Там побачим, що і як!
Не журіться,
добре буде,
Головне, що ми прийшли.
Вчаться ж якось в школі люди.,,
Подивись, як підросли...
Головне, що ми прийшли.
Вчаться ж якось в школі люди.,,
Подивись, як підросли...
От і ми тут
підростемо.
Рідна школо, нас стрічай!
Вчитися сюди ідемо —
Ширше двері відчиняй!
Рідна школо, нас стрічай!
Вчитися сюди ідемо —
Ширше двері відчиняй!
Будьте всі до нас
прихильні,
Бережіть, любіть без меж!
Виростемо всі ми сильні
Та сміливі, й мудрі теж.
Бережіть, любіть без меж!
Виростемо всі ми сильні
Та сміливі, й мудрі теж.
Абетку школярика
всю прочитаю,
А потім про славу козацьку згадаю,
Запам’ятаю назавжди історію роду
І буду гідним сином славетного народу.
А потім про славу козацьку згадаю,
Запам’ятаю назавжди історію роду
І буду гідним сином славетного народу.
Ненько-Україно,
наша земле рідна!
Нас багато в тебе, пташенят малих.
Будем добре вчитися, будем жити гідно,
Щоб тебе на крилах понести міцних.
Будем добре вчитися, будем жити гідно,
Щоб тебе на крилах понести міцних.
Немає коментарів:
Дописати коментар